Данилюк: Я не збираюся у відставку

На тлі відкритого конфлікту між прем'єр-міністром Володимиром Гройсманом та міністром фінансів Олександром Данилюком у ЗМІ не вщухають спекуляції щодо можливої відставки голови мінфіну. Прем'єр, згідно з численними повідомленнями інсайдерів, намагається відчутно урізати повноваження міністра фінансів. DW розпитала Данилюка про обставини цього конфлікту і його можливі наслідки.

DW: Як ви прокоментуєте нещодавно оприлюднену у пресі інформацію про плани перепідпорядкування Державної фіскальної служби від вашого міністерства до Кабміну та зміни до регламенту кабінету міністрів, згідно з якими мінфін виключили з переліку відомств, чиє узгодження є обов’язковим для рішень уряду?

Олександр Данилюк: Я залишив (тоді, - Ред.) засідання Кабінету міністрів через мою принципову позицію щодо призначення мого заступника, який би опікувався питанням Державної фіскальної служби. Вже два роки немає відповідного заступника, і тут справа не в конкретній особі. Після того, як я пішов, було ухвалено два рішення: стосовно перепідпорядкування ДФС…

Тобто ви підтверджуєте інформацію "Дзеркала тижня"?

Я дізнався про це з публікації (у ЗМІ, - Ред.), і потім я отримав підтвердження цього. Я також запросив стенограму засідання уряду. Я впевнений, вона розставить всі крапки над "і".

Її ще немає?

Мені мають її надати, але я ще її не отримав.

Тобто інформацію підтвердили колеги з інших міністерств?

Так. Також ми отримали зміни до регламенту на оформлення. В принципі, це все є порушенням регламенту. Не можна так ухвалювати рішення, особливо щодо таких питань. Це було величезною помилкою.

Тобто ви не збираєтеся йти у відставку?

Так, звичайно, не збираюся.

Чи будете оскаржувати ці рішення Кабміну, якщо є така можливість?

Я впевнений, що ці рішення не будуть імплементовані. Це, по-перше, ухвалено із порушеннями. По-друге, воно несе серйозні наслідки. Останнім часом ми зупиняли видатки, документи, які були недосконало підготовані. Там, де не було продумано, яким чином використовуються гроші, наскільки ефективно, де була корупційна або політична складова. Це наша функція, і це функція будь-якого міністерства фінансів в будь-якій країні. Із ДФС схожа ситуація. Служба має бути в системі міністерства фінансів. Якби цього не було, то ми би не зробили прозорий ПДВ, наприклад. По-друге, ми формуємо політику у фіскальній сфері, тому ДФС має бути (в нашій структурі, - Ред.). Також, перепідпорядкування служби мінфіну було зроблено у 2015 році, і це був структурний маяк МВФ.

Зараз Україна знаходиться на критичному етапі спілкування із фондом через проблеми із ухваленням закону про антикорупційний суд. Як ви оцінюєте перспективу надання Україні чергового траншу?

Ми знаходимося не на складному, а на вирішальному етапі взаємодії із МВФ. Вже майже рік у нас йде робота над тим, аби отримати наступний транш. Йдеться про дві ключові умови. Це антикорупційний суд і вирішення проблем із тарифами на газ. По антикорупційному суду є питання вето (для іноземних експертів, - Ред.). І тут парламенту необхідно ухвалювати рішення, що буде погодженим із МВФ. Це є правильні партнерські стосунки. Втім, мені важко давати прогноз. Я знаю, що зараз відбуваються непрості перемовини.

Якщо ситуацію із антикорупційним судом владнають, а питання тарифів на газ залишиться відкритим, чи задовольнить це МВФ?

Нам необхідно буде шукати якесь рішення і по газу. Вже були зроблені певні пропозиції з боку МВФ, але для фіналізації ще буде необхідним певний час. Я би хотів усе завершити до кінця червня, тому це має бути дуже активна робота.

Якщо дві ключові вимоги МВФ буде виконано, коли Україна зможе розраховувати на наступний транш?

Під кожен транш ми також обговорюємо питання бюджету, адже він створений із урахуванням співпраці із МВФ. В нас були зміни показників у першому кварталі, але зараз ситуація вирівнюється. Після усіх погоджень з’являється так зване staff-level аgreement (домовленість на робочому рівні, - Ред.). Після його появи питання включають в порядок денний засідань ради керуючих МВФ, і це забирає два тижні додатково. Але для всіх позитивним сигналом є не засідання ради, а staff-level аgreement. Тому ключове - виконати усі умови, це вже дасть позитивний сигнал усім.

Ви казали про зниження показників за перший квартал. Чи йдеться про недовиконання планів наповнення бюджету?

В першому кварталі в нас за деякими показниками дійсно було зменшення надходжень. Негативно вплинув курс долара. Ми залежимо від імпорту - імпортний ПДВ є важливою статтею доходів. Також не було закупівель газу в першому півріччі. Це великі об’єми, і за них також сплачуються податки. По інших статтях, втім, ми балансуємо ситуацію.

Частково дефіцит бюджету мали б перекрити надходження від приватизації, але вже не перший рік плани з продажу держпідприємств не виконуються навіть наполовину. Чому?

Проблеми на цьому шляху можна пояснити англійським словосполученням vested interest (особиста зацікавленість, - Ред.). Давайте будемо чесними - немає державних підприємств в Україні. На жаль, за стільки років у кожного із таких підприємств сформувалися свої бенефіціари, які наживаються на державному майні. Вони вже мають інтерес і використовують (свої ресурси, - Ред.), аби ускладнити приватизацію. В тому числі за допомогою популістичних лозунгів.

Але ж парламент ухвалив потрібний закон. Що ще треба зробити, аби запустити приватизацію?

Уряд зараз ухвалив рішення щодо переліку підприємств, що будуть приватизовуватися у цьому році. Треба по усім цим підприємствам узяти радника і розпочати процес приватизації. У всьому світі використовуються подібні радники - це інвестиційні банки, які є посередниками. Вони забезпечують, що все презентоване продавцем є правдою. Разом із ними треба забезпечити максимальну зацікавленість інвесторів, адже це конкуренція і більша довіра до цього процесу. Ми вже затвердили перелік підприємств, але в цьому році це, авжеж, буде ускладнене тим, що наступний рік - виборчий. Вже пішли коментарі, що деякі підприємства треба прибрати (з переліку, - Ред.).

Механізм зрозумілий. Але що не дозволяє призначити радників та запустити процес?

Процес зараз вже пішов, насправді. Ми заклали в бюджет близько 371,6 мільйонів гривень на радників. Зараз треба залучати їх на конкурсних засадах, але Мінфін цим не займається. Окрім державних банків, це компетенція Фонду державного майна.

Тобто цього року план надходжень від приватизації на рівні близько 22 мільярдів гривень буде виконано?

Ні. Треба буде фінансувати цей розрив іншим чином. Як мінімум, ми оцінюємо (надходження, - Ред.) на рівні 7-8 мільярдів гривень. Але зараз роботу активно пришвидшили, і я сподіваюся, що сума буде більшою.

Чому ми завжди маємо такі занадто оптимістичні прогнози?

Вони не оптимістичні, вони реалістичні. Але йде супротив.

Чи зашкодять останні події реформі податкової міліції у Службу фінансових розслідувань (СФР)?

Податкової міліції зараз юридично не існує, але фактично вона досі є. Я не можу її скасувати. Я виносив це на кабмін, але (сам, - Ред.) я не можу цього зробити.

Окрім законопроекту щодо реформи СФР, запропонованого мінфіном, у Верховній Раді зареєстровано пропозицію голови бюджетного комітету Ніни Южаніної, яку підтримує президент Петро Порошенко. Як ви її оцінюєте і чи наполягаєте на тому, що має бути ухвалений саме ваш варіант?

Найбільше я боюся, що зараз взагалі нічого не буде ухвалено. Але законопроект Южаніної концентрує занадто багато повноважень (в руках СФР, - Ред.). Тому підхід "будь-який закон" - також неправильний. Ми ж розробили якісний законопроект, його погодили усі - МВФ, бізнес, міжнародні експерти, він був ухвалений урядом. Тому мені складно давати зараз оцінку. Я лише бачу, що ми втрачаємо можливість відновити довіру до цієї інституції.