Останні публікації Павла Шеремета

Відомого журналіста Павла Шеремета вбили у Києві вранці 20 липня, підірвавши автомобіль, в якому він їхав на роботу - вести свою програму на "Радио Вести". Слідство назвало чотири основних версії: професійна діяльність, неприязнь у стосунках або особисті мотиви, російський слід (дестабілізація ситуації в Україні) та замах на цивільну дружину Шеремета Олену Притулу, яка є редакторкою-засновницею інтернет-видання "Українська правда" (УП).

Крім роботи на радіо, Шеремет останнім часом брав інтерв'ю для УП, а також вів свої блоги на "Українській правді" та білоруському незалежному та популярному інфопорталі "Білоруський партизан", одним з засновників якого і був. DW поглянула на останні публікації відомого журналіста.

"Азов", відповідальність і добробати"

У цьому блозі на УП від ранку 17 липня Шеремет розповів дві історії. Перша про те, що із СІЗО випустили голову наглядової ради "Одеського припортового заводу" (ОПЗ) Сергія Перелому та першого заступника голови правління ОПЗ Миколу Щурикова - через те, що "депутати-комбати і ще якісь люди в камуфляжі і в п'ятницю, і в суботу блокували роботу суду" (згодом суд все-таки заарештував обох чоловіків у рамках справи про розтрату грошей підприємства - Ред.).

Друга історія про затримання СБУ злочинної групи, яка грабувала банки в Запорізькій області. Кілька її членів були колишніми бійцями полку Нацгвардії "Азов", а ще один - нинішнім бійцем. "Гарячі голови з вищого керівництва закликали спрямувати в Урзуф спецпризаченців і штурмувати бази "Азова" в пошуках речових доказів", - зазначив Шеремет. Втім, за його словами, голові СБУ Василю Грицаку та народному депутату і колишньому командиру "Азова" Андрію Білецькому вдалося врегулювати ситуацію без кровопролиття.

Зауважуючи, що за Білецьким "треба продовжувати уважно слідкувати", Шеремет зробив висновок: "На таких добровольців, як "Азов" Білецького або "Миротворець" Тетерука слід орієнтуватися, а не на тих дивних людей у камуфляжі, які блокують роботу антикорупційних прокурорів під Солом'янським районним судом".

Про Білорусь

Павло Шеремет часто писав і про Білорусь - саме там він народився і в середині 1990-их здобув славу як журналіст. Зі своєї країни йому довелося поїхати, аби мати можливість працювати вільно - спершу в Росію, згодом - в Україну. У дописі "Уроки української" на "Білоруському партизані" від 17 липня він назвав однією з основних характеристик білорусів те, що вони "втратили рідну мову". "Ніхто не розмовляє білоруською, а якщо говорить, то на нього дивляться або з підозрою, або зі здивуванням, рідко - зі симпатією", - зауважив Шеремет. За його словами, молодь раз за разом намагається змінити ситуацію, проте, дорослішаючи, переходить на російську. "Життя в Україні змінило моє ставлення до рідної мови. Я дедалі частіше переходжу на українську", - зізнався журналіст.

У блозі "Рекетири Лукашенка на дорогах" від 22 червня на УП Шеремет барвисто і з гумором розповів про те, з якими проблемами та перебоями працює система оплати за проїзд дорогами в Білорусі: "Ви маєте заповнити купу паперів (стільки підписів я не ставив навіть у білоруській в'язниці), орендувати (а, по суті, купити за 25 євро) прилад брудно-сірого кольору, покласти на спеціальний рахунок гроші". А потім треба стежити, щоб прилад пікав під кожною контрольною рамкою. "Білоруси луплять велетенські гроші з українських водіїв, але самі в Україні ні за що не платять (…) В історії з дорогами треба брати з них приклад і ввести в Україні плату за проїзд іноземцям. Без геморою і шарпання нервів - купи марку і їдь на всі чотири. Україна ж не Білорусь, вільна країна", - підсумував Шеремет.

Корупція в Україні

Темі боротьби з корупцією в Україні Павло Шеремет часто присвячував свої публікації. У блозі на УП "Лист Луценку про прокурорів та діаманти" від 7 червня він написав: "Я уважно стежу за двома конкретними історіями: за тим, як другий рік нахабні рейдери намагаються захопити ТПП (Торгово-промислову палату - Ред.), і за ходом розслідування скандального і нахабного пограбування прокурорами ювелірного магазину в центрі Києва".

Пограбування сталося влітку 2014 року: тоді "група прокурорів Печерського району за підтримки бійців спецзагону "Сокіл" і кількох співробітників МВС під виглядом проведення кримінального розслідування пограбувала ювелірний магазин" Graff. Шеремет уточнив, що забрали прикрас і цінностей на три мільйони євро. Попри те, що є запис з камер відеоспостереження і навіть зізнання одного з міліціонерів, "фігуранти справи вже виходять на роботу в МВС й інші структури, і почуваються спокійно". Шеремет зауважив, що курирує цю справу заступник генпрокурора України Юрій Столярчук. Журналіст навів лист працівників цього та сусіднього магазинів до генпрокурора Юрія Луценка і від себе додав: "Ми захищаємо всіх, хто потрапив у біду. І якщо правди не можуть домогтися люди з явними доказами злочину на руках, з усіма документами, люди з грошима і впливовими друзями, то уявіть, що доводиться переживати звичайним українцям - жертвам беззаконня і сваволі знахабнілих чиновників".

Прокуратура vs. НАБУ

Темі сваволі прокурорів присвячений і блог на УП від 10 лютого "Як рейдери підставляють Порошенка і Турчинова". У ньому йдеться про переслідування голови Торгово-промислової палати України Геннадія Чижикова - за те, що він не вивіз печатки з Кримської та Севастопольської ТПП після анексії. Шеремет зауважує, що за спробами рейдерського захоплення ТПП стоїть Олександр Дубовий, колишній народний депутат і "друг" нинішнього секретаря РНБО Олександра Турчинова.

"Як же огидно дивитися на молодих, але вже розбещених прокурорів, яким нічим займатися, крім як ходити з обшуками до нешкідливого/безневинного Геннадія Чижикова з ТПП. Сходили б до справжніх корупціонерів у владі чи до своїх колег з діамантами", - написав журналіст.

Натомість про Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) Шеремет у своєму блозі від 19 квітня відгукнувся позитивно. За рік роботи НАБУ вдалося відібрати керівництво органа, відібрати перших детективів, підключитися до всіх баз даних, створити спецназ, порушити перші кримінальні справи і дев'ять з них передати в суди. "Ніде у Східній Європі так швидко робота аналогічних служб не запускалась", - наголосив Шеремет.