22 "медові місяці": Сталін та Гітлер - від пакту до війни

В секретному протоколі документу, який у Німеччині називають "Пактом Сталіна-Гітлера", а в Україні - "Пактом Молотова - Ріббентропа", ішлося про поділ Польщі, а також вирішувалася доля балтійських країн, які підпадали під сферу впливу Радянського Союзу. Фінляндія, Бессарабія та Північна Буковина пізніше також відійшли до сфери інтересів СРСР. Цей пакт, так само як і підписаний 28 вересня "Договір про дружбу та державні кордони", став абсолютною несподіванкою для всього світу та для народів СРСР і "третього рейху" зокрема.

Сталін та Гітлер готувалися до пакту ще з 1938 року. Особливо поспішав Гітлер: військову кампанію проти Польщі він хотів почати до осінніх дощів та зимових холодів, а ризикувати можливою війною на два фронти "фюрер" не хотів.

Всього через тиждень після укладання документу нападом Німеччини на Польщу почалася Друга світова війна. Ще за два тижні на польську територію вступили і радянські війська. Переможна кампанія закінчилася "братанням" частин вермахту і Червоної армії та спільним парадом в Бресті. На трибуні комбриг Кривошеїн стояв поряд з генералом Гудеріаном. Його танки лише за два роки рушать на Москву.

Наміри Сталіна

Цілі Гітлера щодо підписання "Пакту Молотова-Ріббентропа" - зрозумілі, в цьому сходяться російські та німецькі історики. Про наміри Сталіна досі існують різні думки. "Станом на літо 1939 року у Сталіна була найбільша сухопутна армія в світі. І якщо б Сталін пояснив Гітлеру, що мільйон радянських "добровольців" з десятками тисяч танків рушать на Захід наступного дня після того, як Гітлер посміє порушити кордон, то ніякої війни б не було. Проте Сталін не тільки не став заважити Гітлеру, а й допоміг йому почати війну", - розповів в інтерв’ю з DW відомий російський публіцист Марк Солонін.

Сталін поводився стратегічно, вважає німецький історик Йорґ Ґанценмюллер. "Сталін знав, що рано чи пізно Гітлер нападе на Радянський Союз. Він розраховував на те, що якщо Гітлер буде втягнутий у війну із західними країнами, то він не наважиться вести її на двох фронтах, враховуючи досвід програної Першої світової війни. Поки Гітлер розбиратиметься з країнами Заходу, Радянський Союз зміцнить свої сили. Сталін завжди боявся, що "імперіалістичні країни" об'єднаються та нападуть на Радянський Союз". На думку історика, не стільки пакт, як саму війну між західними країнами та Гітлером Сталін вважав гарантією безпеки радянської держави".

Сприятливий поворот в Москві

Після підписання пакту Сталін підняв в Москві тост за здоров’я "фюрера", а його нарком у закордонних справах В’ячеслав Молотов говорив про "миролюбність Гітлера" і назвав війну західних союзників проти гітлеризму "безглуздою та злочинною". Пізніше він поїхав в Берлін, де його прийняли Гітлер, Герінг та Гесс.

Ще до підписання пакту в Москві звільняють з посади наркома у закордонних справах СРСР Максима Литвінова. Він був прихильником союзу з західними державами та євреєм за походженням. Це було явним кроком назустріч "третьому рейху". А протягом 22 "медових" місяців двох диктаторів у радянській пресі припинилися будь-які нападки на нацистів та зникли карикатури на вождів. З екранів кінотеатрів зняли такі відомі антифашистські фільми як "Професор Мамлок" та "Сім’я Оппенгейм" (за романом Фейхтвангера). З театральних репертуарів зникли всі вистави антифашистського змісту.

Таємна поліція та економіка процвітають

Для обох режимів пакт був перевагою як з політичної, так і з економічної точки зору. З кінця серпня 1939 року до 22 червня 1941 року Москва постачала нацистській Німеччині крупи, нафтопродукти та іншу сировину. "Третій рейх", в свою чергу, продавав в СРСР військову техніку, промислове обладнання. Крім того, Радянський союз отримав кредит у розмірі 200 мільйонів рейхсмарок. "Найголовніше в німецько-радянській співпраці 1939-1941 рр. була не стільки співпраця між двома арміями, скільки економічне співробітництво", - вважає історик Ґанценмюллер.

Ще одне "дивне партнерство" існувало між НКВС та гестапо. За секретною угодою гітлерівської Німеччини передбачалось передати колишніх громадян Німеччини та Австрії, які перебували на території СРСР та боролися проти Гітлера. Отже, кілька десятків антифашистів справді передали в руки гестапо. Більшість із них загинули. Серед них була відома німецька комуністка Маргарете Бубер-Нойманн.

Прорахунки Сталіна

"Сталін програв, помилився, - констатує публіцист Марк Солонін. - Сталін неправильно оцінив сили між Німеччиною та англо-французьким блоком. Він сподівався, що почнеться багаторічна "м’ясорубка", за прикладом Вердена та Першої світової війни". Однак реальність виявилася іншою, після стрімкої поразки Франції в травні-червні 1940 року Гітлер став господарем більшої частини континентальної Європи. Сталін сподівався прийти на попелище розореної війною Європи в якості верховного арбітра, в результаті - цей план з тріском провалився.

"До останнього, до 22 червня 1941 року, Сталін вірив, що Німеччина не буде вести війну на два фронти", - каже Йорґ Ґанценмюллер. - Коли виявилося, що це не так, Сталін був надзвичайно шокований та розчарований". Історик додає, що після 22 червня Сталін не виходив на публіку, таке враження, що напад Гітлера його буквально паралізував. Його стратегія розсипалася, як картковий будинок.