Франциск І у Вірменії

2015 року Папа Франциск І, виступаючи з промовою з нагоди 100-річчя початку геноциду вірмен, де він згадав "перший геноцид ХХ століття", викликав шквал критики з боку турків, а також пожвавив дебати в Німеччині. Та тоді він вжив точнісінько ті самі слова, які наприкінці вересня 2001 року вимовив тодішній понтифік Іван Павло ІІ під час свого візиту в Єреван. Напевно, Франциск скористається відповідним формулюванням, коли відвідуватиме меморіальний комплекс Цицернакаберд, споруджений в пам'ять про жертв геноциду вірмен.

Сигнал на церковному рівні

Прибувши в Єреван, понтифік спочатку складе візит ввічливості президентові Сержу Саргсяну. Однак, здається, що візит посилає сигнал насамперед на церковному рівні. "Є ціла низка позитивних моментів розвитку відносин між Вірменською апостольською церквою та католицькою церквою", - каже професор теології та історії християнського Сходу Віденського університету Рудольф Прокші в розмові з Deutsche Welle. Одним з таких істотних кроків, на думку Прокші, є той факт, що Папа Римський надав у лютому 2015 року вірменському ченцеві Григорові Нарекаці титул Учителя церкви. Такого почесного звання виявилися гідними лише 33 людини. Тож науковець говорить про "добрі тісні стосунки". Це притому, що ініціатива для присвоєння Григорові Нарекаці такого титулу надходила від значно меншої за чисельністю вірменсько-католицької церкви, що перебуває в унії з Римом.

З багатющою історією та давніми традиціями Вірменська апостольська церква, що, за власними твердженнями, бере свій початок від двох апостолів Ісуса Тадея та Варфоломія, відокремилася від Риму ще у п'ятому столітті нашої ери. Жодна національна церква так не поширена у світі, як вона, що не в останню чергу зумовлено непростою історією Вірменії. Крім того, громади вірменської діаспори часто ототожнюють з доброю освітою. У Ватикані поїздку понтифіка офіційно називають "візитом у першу християнську країну".

Активна публічна діяльність Франциска І в такій недругорядній царині як милосердя та допомога біженцям дещо відтіснила на другий план деякі аспекти його політики в сфері екуменізму. Однак у Вірменії він теж зробить крок у цьому напрямку - разом з діючим з 1999 року Католикосом усіх вірмен Гаригином ІІ. У суботу в північно-західному місті країни Гюмрі, що є другим за чисельністю населення містом Вірменії, понтифік відправить Євхаристію та проповідуватиме. Гаригин ІІ виступатиме з вітальним словом. Наступного дня Франциск І візьме участь у літургії в вірменському "Ватикані" - розташованому неподалік від Єревана Ечміадзинському монастирі, що є резиденцією Католикоса всіх вірмен. Тут він заслухає проповідь Гаригина ІІ та звернеться з вітальним словом. Для професора Прокші це - "особливий екуменістичний знак".

Приміром, 2002 року Іван Павло ІІ пішов не незвичний крок, розпочавши там же дебати про примат Папи Римського - католицьку доктрину про беззаперечний авторитет понтифіка порівняно з іншими архієпископами християнської церкви. Тоді Іван Павло ІІ виступив за пошук нових форм збереження й передачі Петрового головування. Тож, насправді, не здивує, якщо Франциск підтримає цю ініціативу. Адже тоді, коли вірмени відокремилися від Риму, доктрина про примат Папи ще не сформувалася остаточно.

Лише етап для візиту до Москви

Візит Папи Франциска І до Вірменії, який стане його 14 закордонним візитом, є лише етапом у його графіку подорожей. Наприкінці вересня потрифік відвідає Грузію та Азербайджан. На тлі такої часової близькості буде цікаво подивитися, чи спробує Франциск І дещо послабити напруженість у відносинах між Вірменією та Азербайджаном, які роз'єднує конфлікт в Нагірному Карабасі. У будь-якому разі церковний глава в результаті своїх подорожей дедалі ближче наближається до Москви. А російська столиця, що є центром російського православ'я, є однією з пріоритетних цілей у списку ще не здійснених візитів Папи.