Переатестація чиновників

До вересня наступного року український уряд хоче позапланово переатестувати більшість чиновників, суддів, правоохоронців та прокурорів. Як повідомив 21 липня на погоджувальній раді парламенту міністр юстиції Павло Петренко, всі чиновники, які не пройдуть переатестацію, будуть звільнені. "Ми повинні переглянути чіткі європейські стандарти, які визначать оновлення принципів роботи держапарату і роботи публічних сервісів", - зауважив міністр.

Невдалі попередні спроби

Найбільше претензій у суспільства нині до співробітників структур МВС та суддів. Ще на весні громадські активісти вимагали від влади саме з них почати люстрацію, завдяки якій можна було б очистити правоохоронну та судову систему від зрадників та корупціонерів. Однак до цього часу Верховна Рада так і не наважилися ухвалити закон про люстрацію. Хоча спроба оновити суди від корумпованих суддів була. Депутати ухвалили закон "Про відновлення довіри до судової системи", коли всіх голів судів автоматично звільнили і запропонували суддям переобрати таємним голосуванням своє керівництво.

"Той закон не подіяв на суддів. Люстрації там не відбулося. Вибрали тих самих", - констатує директор правової програми "Верховенство права" Фонду Відродження Роман Романов. Тож простою переатестацією працівників змінити державну систему і підходи до неї взагалі нереально. "Для оновлення системи треба шукати нові інструменти, починаючи з процедури добору кадрів, змінити умови роботи й тоді для молоді державна служба буде перспективною і цікавою", - вважає Романов.

Громадські активісти пояснюють, що в Україні також вже пробували переатестувати керівників МВС і прокуратури під ретельним наглядом громадськості, але з цього нічого не вийшло. "Де був громадський тиск, як, наприклад, у Львові та Рівному, то там ефективно переатестували цих керівників. В інших регіонах все пройшло формально", - наголошує виконавчий директор організації Transparency International Україна, експерт з впровадження стандартів належного врядування Олексій Хмара.

Обмаль контролю та грошей

Він вказує, що зараз проконтролювати широкомасштабну переатестацію більшості працівників держслужб громадськості буде складно, тому ефект від такої переатестації надзвичайно сумнівний. За словами Хмари, якщо уряд зібрався реформувати основні державні інституції, не піднявши зарплати чиновникам, правоохоронцям та суддям, то в результаті такої реформи державна служба буде лише занедбана.

"На державних посадах лишиться або тільки дуже вмотивована молодь, яка немає професійного досвіду, або люди передпенсійного віку, аби досидіти і отримати підвищену пенсію держслужбовця, або корупціонери, які знають, що за будь-яких умов зароблять своє", - зауважує Олексій Хмара. Він наголошує, що для нормального функціонування системи держуправління України щорічно потрібно не менше одного мільярда доларів.

Поки виділити такі кошти на функціонування держапарату український уряд не може собі дозволити, тому має шукати інших шляхів реформування системи управління: наприклад, скорочення кількості співробітників держапарату, запровадження максимальної електронізації надання публічних послуг. Хмара не радить зупинятися лише на переатестації працівників.

Лише перший крок

Окрім фінансового забезпечення для реформування державних інституцій, зокрема правоохоронних, потрібно докорінно змінити заскорузлу правоохоронну систему, впевнена менеджер робочої групи з реформування органів правопорядку громадської ініціативи "Реанімаційний пакет реформ" Марина Цапок. "Переатестація це важливо. Але в системі, яка залишає можливості для спекуляції, порушень прав людини, нові чи переатестовані співробітники дуже швидко стають такими ж, які були їхні попередники", - наголошує Цапок.

Окрім цього, експерт дивується, чому уряд вдався до фрагментарних методів очищення правоохоронних лав, таких, як переатестація кадрів, і не наполягає на якнайшвидшому ухвалені закону про прокуратуру, який фундаментально змінює роботу цієї служби і передбачає оновлення системи.