Перевірка соцвиплат: що робити переселенцям з депозитом

Наталія Дубовик та її семирічна донька від обстрілів Донецька врятувалися в Чернівцях. "Коли я опинилася на Буковині, то відразу вирішила: якщо і починати нове життя, то тільки тут - у красивому місті, серед чарівної природи та привітних людей", - каже жінка. Однак соціальні служби, які постійно допомагали Наталії, раптом позбавили родину належної переселенцям державної грошової допомоги. Оплачувати оренду житла їй тепер нічим.

Причина припинення виплат - наявність у Наталії на депозитному рахунку трохи більше 800 доларів. За приховування цього факту переселенці доведеться впродовж місяця повернути державі всі отримані на неї та дитину соцвиплати, нараховані з жовтня 2015 року. А це - рівно половина депозиту. "На цей депозит я по гривні відкладала на чорний день, працюючи ще в Донецьку. З нього я отримую щомісяця 130 гривень (5 доларів). Я навіть припустити не могла, що мене цього можуть позбавити. А де ж мені тоді його тримати?" - каже приголомшена жінка.

Тотальна боротьба з шахраями

"Шахрайство" Наталії були виявлено під час тотальної перевірки, оголошеної міністерством фінансів України, щоб припинити масштабні зловживання з соціальними виплатами. Відповідно до однієї з постанов Кабміну, наявність депозиту, навіть такого маленького, як у Наталії, не дає права на отримання "переселенських" грошей. А тому через свій "капітал" жінка була позбавлена ​​щомісячної допомоги переселенцям у вигляді часткової компенсації витрат на проживання - 442 гривні на особу, що працює, і 884 гривні на дитину. "Я і справді змогла тут почати життя заново. Але зараз у мене ніби вибили ґрунт з під ніг", - каже жінка.

Тотальна перевірка законності нарахування і отримання всіх соцвиплат - верифікація - проводиться в Україні вперше. "Система виплат переселенцям формувалася, коли країна несподівано потрапила в стан війни, тобто - в режимі "алярм", зловживань саме в цій сфері виявилося особливо багато", - зазначає в інтерв'ю DW голова управління верифікації та моніторингу виплат міністерства фінансів Андрій Рязанцев.

Масштаби зловживань

За даними мінфіну, на 1 червня було припинено виплати близько 18 тисячам переселенців. Рекомендовано також припинити виплати 100 тисячам осіб - приблизно чверті одержувачів цієї допомоги. І це тільки за підсумками на початок червня, підкреслює Рязанцев, прогнозуючи, що армія виявлених шахраїв до кінця року зросте вдвічі. "Моя оцінка суми зловживань - до 50 відсотків від виділених бюджетом коштів. І якщо грамотно провести верифікацію, то розмір допомоги на людину можна буде подвоїти", - зазначає представник мінфіну.

Багато одержувачів "переселенських" грошей переїхали з окупованих територій ще до війни, але також звертаються за допомогою, або ж мають фіктивні документи, або фіктивно проживають на підконтрольній уряду території, каже Рязанцев. Але основні фінансові критерії, які мінфін перевіряє по електронних базах, - це приховування наявності житла на підконтрольній українському уряду території або банківського вкладу, сума якого перевищує 10 прожиткових мінімумів (на сьогодні це 14500 гривень, тобто приблизно 580 доларів). Щоправда, можливо, цю норму і варто переглянути, з урахуванням реальної вартості життя, погоджуєтся Рязанцев.

Абсурдні нормативні акти

Але поки що ці норми не переглянули, і Наталі Дубовик, яка не вказала вчасно про наявність депозиту, тепер доводиться повертати, отримані від держави гроші. За даними мінфіну, вже виявлено приблизно 14 тисяч переселенців, які отримували допомогу, маючи при цьому депозити.

"Цей випадок показує, до якого нонсенсу доведені нормативні акти, що регулюють виплати переселенцям", - коментує DW кандидат юридичних наук, радник з правових питань благодійного фонду "Сантіс" та волонтер "Карітас Україна" Наталія Аляб'єва. Адже зрозуміло, що 130 гривень доходу з депозиту не покривають витрат за житло, каже співрозмовниця. На її думку, чиновники на місцях діють у рамках закону, але дуже хиткого, який потребує доопрацювання. "Адже зароблений до війни депозит і компенсація держави переселенцям - з погляду права - не зовсім пов'язані між собою позиції ", - зауважує юрист.

Гострій критиці піддають кампанію верифікації самі переселенці і громадські активісти. "Вся система перевірок заплутана і хаотична. Якщо виходити не з декларацій Кабінету міністрів, а з аналізу нормативних документів, то вони прописані нечітко та розмито. А розмитість критеріїв , як відомо, є корупційним чинником", - зазначає в спілкуванні з DW голова громадської організації "Альянс ", переселенка Світлана Закревська.

Поле для нових зловживань?

Наприклад, продовжила активістка, співробітники органів соцзахисту зобов'язані за результатами візитів до переселенців складати акти обстеження матеріально-побутових умов. "Що це означає? Що переселенець повинен жити в хліві, спати на соломі, щоб отримати допомогу ? Яке житло він має мати?" - задається питанням Закревська. На її думку, це поле для зловживань з боку перевіряючих органів і водночас дискримінація переселенців.

"Взяти хоча б адресні перевірки переселенців. Вони що, в'язні, які зобов'язані сидіти з підпискою про невиїзд? - обурюється Закревська. - Адже в разі відсутності людини на місці під час раптової перевірки її запросто позбавляють пенсій та допомоги. А черги на їх відновлення вже ведуться на наступний рік". Норма ж про депозит, переконана вона, - це жахливий цинізм стосовно людей, які втратили або кинули все майно в зоні конфлікту.

Справедливіший розподіл допоги

Ольга Гвоздьова є координатором з розвитку громадскої органзації Восток SOS. Вона консультує переселенців в питаннях социплат та їх верифікації. На її думку, прикрих випадків з депозитами можна було б уникнути, якби державні службовці вчасно роз'яснили людям всі умови надання державної допомоги. "До нас вже звертаються переселенці, яких чиновники не попередили про таку постанову Кабміну, яка була ухвлена ще першого жовтня 2014 року", - каже Гвоздьова й додає: "Вони були зобов'язані інформувати про це, але цього не робили, а тепер вимагають сплатити повністю всю суму допомоги за два роки. І люди справедливо мають звертатися до суду".

З іншого боку, продовжила Гвоздьова, викреслення переселенців з депозитами, які перевищують норму, зі списків отримувачів соціальної допомоги, може дозволити державі краще допомагати саме тим, хто цієї допомоги потребує ще більше. "Це дозволило б ефективніше використовувати державні ресурси, які, зрозуміло, доволі обмежені", - зауважила Гвоздьова.

Тим часом Наталія відчуває свою безпорадність. "Я людина законослухняна і письмово зобов'язалася повернути гроші державі. Але я справді не знаю, з чого я тоді оплачуватиму оренду житла. Може, міністри це зрозуміють і переглянуть свої рішення", - сподівається переселенка.