Що чекає на Лондон і ЄС після виборів у Великобританії
9 червня 2017 р.Британські консерватори на чолі з чинною прем'єркою Терезою Мей хоч і отримали відносну більшість місць у Палаті громад - нижній палаті британського парламенту, але результати виборів четверга, 8 червня, багато хто як у самій країні, так і в світі, трактує як фактичну поразку правлячої партії. Адже ці вибори не були черговими - їх було несподівано оголошено в квітні на ініціативу самої Мей. Попри те, що вона, в принципі, могла керувати урядом, як мінімум, до 2020 року, спираючись на підтримку хоч і незначної, але абсолютної більшості, яку її партія здобула 2015 року на чолі з екс-прем'єром Девідом Кемероном.
Тепер же консерватори, аби лишитися при владі, змушені, якщо плани втіляться в життя, формувати уряд меншості, який толеруватиме частина інших депутатів. Тереза Мей уже заявила, що відповідні домовленості торі ведуть із північно-ірландською Демократичною юніоністською партією (ДЮП), яка отримала 10 мандатів у Палаті громад. Чинна прем'єрка вже має в руках мандат від королеви Великобританії Єлизавети Другої, який дозволяє їй першій використати можливість сформувати уряд як лідерці партії-переможця.
"Ні" жорсткому Brexit?
Та інший мандат від виборців - однозначне "так" британців їй на чолі уряду в перемовинах з Брюсселем щодо виходу з ЄС - прем'єрці здобути, схоже, так і не вдалося. Адже саме відсутність у неї як глави уряду власного мандату для перемовин і була для неї формальним приводом для оголошення дострокових виборів. Тепер же у непереконливій перемозі консерваторів багато хто вбачає, зокрема, і "ні" британців "жорсткому Brexit". Саме за жорстку позицію Лондона у перемовинах із Брюсселем останнім часом виступала чинна прем'єрка, постійно наголошуючи, що не погодиться на вимоги багатомільярдних компенсацій за вихід з Євросоюзу, які вона називала надвисокими. У відповідь Мей заявляла про готовність країни, якщо ЄС не піде Лондону на поступки, вийти як з внутрішнього ринку ЄС, так і з європейського митного союзу. На чолі уряду меншості просунути такий сценарій прем'єрці буде важче.
Тим більше, що трактовки результатів виборів у Великобританії саме як "червоної картки" Brexit-курсу Мей лунають і з самого ЄС. Глава МЗС Німеччини Зіґмар Ґабріель (Sigmar Gabriel) уже закликав Лондон до перегляду переговірної стратегії. "Я вважаю, що британські виборці показали, що вони не хочуть давати собою гратися", - заявив він у п'ятницю за результатами виборів у Великобританії. Тепер у Берліні, за його словами, очікують якомога швидшого формування уряду, а мета Німеччини - залишити Великобританію "настільки близькою до ЄС, наскільки це можливо".
Переможна поразка лейбористів
Інший висновок, якого можна дійти з непереконливої перемоги консерваторів, це той, що інші, передусім внутрішньополітичні, теми хвилюють британців набагато більше, ніж Brexit. Це було видно вже під час передвиборної кампанії, у якій багато йшлося про незадовільний стан медичної системи країни, питання соціального забезпечення літніх людей та реалізації права молоді на гідну освіту. А після терактів у Манчестері в травні та, особливо, в Лондоні за кілька днів до виборів на передній план під час перегонів вийшла тема безпеки.
Суттєве покращення результату опозиційної Лейбористської партії, яка, попри меншу кількість виграних мандатів (261 з 650), виглядає фактичним переможцем перегонів, називають індикатором невдоволення британців, зокрема, жорстким курсом Лондона на економію. За два дні до виборів, після теракту в Лондоні лідер лейбористів Джеремі Корбін звинуватив чинну прем'єрку в тому, що вона відповідальна за скорочення штату поліцейських у країні, починаючи з 2010 року, на 20 тисяч. Рейтинг партії Мей особливо стрімко почав скорочуватися саме після цього. Що й не дивно - перед тим, як стати прем'єркою, вона очолювала МВС країни.
Шотландія: ні ЄС, ні незалежності
Примітно, що від успіху лейбористів, схоже, програли не лише консерватори, але й деякі маленькі партії країни. Свою присутність у новому складі парламенту змушена буде скоротити третя за чисельністю представників Шотландська національна партія (ШНП). Саме з ініціативи цієї політсили 2014 року було проведено референдум про незалежність Шотландії від Великобританії. Тоді близько 55 відсотків виборців проголосували проти від'єднання від Сполученого Королівства.
Після голосування щодо Brexit лідерка ШНП Нікола Стерджен заявила про наміри провести ще один референдум про незалежність, адже шотландці переважною більшістю не підтримали вихід Великобританії з Євросоюзу. Та з результатами червневих парламентських виборів втілення у життя цього плану ШНП виглядає таким же малодосяжним у найближчій перспективі, як і передвиборчої обіцянки Терези Мей забезпечити безпеку й стабільність, аби "всі ми як одна країна могли дивитися вперед".
Завислий старт перемовин з Брюсселем
У ніч на 9 червня багато що у Великобританії пішло шкереберть. На це вказує не лише сам незадовільний результат партії Мей на виборах, але й реакції на нього її політичних опонентів. Усупереч політичній традиції визнання перемоги партії з найбільшою кількістю мандатів очільник лейбористів Корбін вимагає відставки чинної прем'єрки, яка, за його словами, втратила свій мандат на урядування в країні.
Навіть з лав самих консерваторів з самого ранку лунали, хоч і поодинокі, але все ж заклики до відставки Мей з посад глави уряду та очільниці партії. Навіть німецький уряд поки що "з ввічливості" уникнув офіційного коментаря щодо результатів виборів. Віце-речниця уряду ФРН лише повідомила, що ЄС, як і до виборів, "готовий до всіх перемовин" щодо Brexit. Та чи буде так швидко до них після цих виборів готовий Лондон - питання відкрите. За планами, переговори щодо Brexit мають розпочатися 19 червня.