Перше життя Анґели М.
15 травня 2013 р.
Лише у вівторок з’явилась у продажу книга "Перше життя Анґели М.", яка обіцяла цікаві викриття про чинного канцлера. Інтерес загалу до цієї публікації закономірно великий, адже нині рік виборів. Утім, спостерігачі сумніваютьcy у цінності викриттів. Співавтори книги "Перше життя Анґели М." Ґеорґ Ройт (Georg Reuth) та Ґюнтер Лахманн (Günther Lachmann) проливають світло на чутливий відрізок у кар’єрі чільного політика Німеччини. Йдеться про період її життя у Німецькій Демократичній Республіці, де вона була активісткою молодіжної комуністичної організації FDJ- німецького аналога комсомолу.
Кар’єрна ланка, типова для вихідців з колишньої НДР. Але як для канцлера Федеративної Республіки Німеччина – факт, щонайменше, вартий дискусії.
Книга обсягом 336 сторінок, що з’являється за чотири місяці до виборів до Бундестагу, ставить за мету заповнити інформаційні прогалини, залишені у попередніх біографічних виданнях про Меркель, пояснив Лахманн в розмові з Deutsche Welle. І одне з важливих питань – була Меркель секретарем FDJ з пропаганди чи не була?
Німецький уряд не вбачає у цьому сенсаційного викриття. Ще 2005 року, в оформленому у вигляді книги інтерв’ю Меркель "Мій шлях" вона висловила особисту позицію щодо цього, зазначив урядовий речник Ґеорґ Штрайтер. "Просто раджу це почитати",- додав він.
Автор Лахманн – іншої думки. У "Моєму шляху" Меркель лише каже, що не може пригадати, чи займалась вона агітацією або пропагандою. Натомість у нього є докази. "Є два свідки",- твердить Лахманн. За його словами, йдеться про добрих друзів, з якими Меркель тісно співпрацювала і проводила дозвілля.
Обидва вони були секретарями FDJ в Академії наук. І ще одній посаді нинішньої канцлерки приділено широку увагу в книзі – вона була у керівництві виробничої профспілки (BGL), де відповідала саме за роботу з молоддю.
Який вплив мала секретар FDJ?
Науковий керівник спілки досліджень комуністичної диктатури в НДР Вільного берлінського університету Клаус Шредер в інтерв’ю DW підкреслив, що членство у FDJ та обійняття певної посади у ньому ще ні про що не свідчать: "Це було своєрідним суспільним обов’язком – громадська активність, у тому числі у молодіжній організації".
Однак, продовжує історик: "Секретар FDJ з агітації та пропаганди – це звучить так, наче тут йдеться ледь не про "маленького Ґеббельса". Насправді ж функцією членів активу організації було розповсюджувати оголошення FDJ серед студентства та організовувати заходи. "Кожен випадок треба розглядати окремо – але скоріш за все усе було банальним",- робить висновок Шредер.
А щодо обов’язків члена комуністичної профспілки, то вони навряд чи можуть якось характеризувати Меркель, продовжує історик: "Це функція, яку виконували у НДР сотні тисяч".
Значно більш вирішальним для оцінки політичної активності Меркель Шредер вважає той факт, що вона не була, як понад два мільйони інших мешканців НДР, членом Соціалістичної єдиної партії Німеччини (SED): "Відмовитись від будь-якої активності в НДР було неможливо". Але межу було б перейдено, якби людина стала членом SED".
"Я б не став надто перебільшувати"
Що ж означають зрештою ці посади? Яким чином Меркель виконувала посадові обов’язки і які це наслідки мало для інших – про це Лахманн та Ройт у своїй книзі мовчать. І навіть самі це визнають. "Немає жодної інформації про те, наскільки визначальним був ідеологічний вплив Анґели Меркель. Нам лише відомо, що вона була членом і за що відповідала",- сказав Лахманн.
Автори залюбки отримали б таку інформацію від канцлера особисто. "У цьому зв’язку не так вже й важливо, чи була вона секретарем з агітації та пропаганди, - зазначив Лахманн, - суттєво те, що вона приховала ці речі".
Чи справді Меркель як високопосадовець відмовлялась від надання суспільно важливої інформації? Як розповів Лахманн, під час написання книги принаймні залишився перелік запитань до відомства канцлера, які залишились без відповіді. "Я б не став це надто перебільшувати,- відповідає урядовий речник Штрайтер. – Багато людей, які пишуть книгу про канцлера та адресують їй запитання, будуть трохи розчаровані."
Сама Анґела Меркель нещодавно ще раз підкреслила, що відкрита до обговорення свого "ендеерівського" минулого. Вона сказала, що ніколи нічого не приховувала. Можливо, про дещо не згадувала, оскільки її про це не запитували. Автор більш ранньої біографії Меркель Жаклін Бойсен ставиться до "сенсацій" у новій книзі критично і вважає, що нічого нового у ній не з’явилося, у порівнянні з попередніми виданнями. Слово "викриття", на її переконання, є явним перебільшенням.