Перший раз у перший клас - як готуються до школи в Німеччині

На відміну, наприклад, від України, єдиного для всієї країни "Дня знань" у Німеччині не існує. Освіта - за конституцією прерогатива федеральних земель, тому в землях літні канікули починаються і закінчуються по-різному. У кожній землі - своє "1 вересня".

У Німеччині йдуть до школи, як правило, з шести років. А готуватися до навчального року батьки починають задовго до початку занять у школі. Що ж необхідно, щоб відправити дитину перший раз у перший клас в Німеччині?

Підготовка батьків

Шестирічний Костя, син Тетяни, пішов у перший клас 14 серпня. Цього дня почався навчальний рік у федеральній землі Рейнланд-Пфальц, де він живе з батьками. Але підготовка до школи почалася ще минулого літа.

"Рік тому в дитячому садку, куди ходив Костя, нам передали лист зі школи, до якої ми відносимося територіально - із запрошенням відвідати її, познайомитися, подати заяву на зарахування туди нашого сина.

Нам потрібно було також заповнити спеціальну анкету, де, крім іншого, слід вказати, чи хочемо ми віддати сина до групи продовженого дня, чи потрібен Кості проїзний квиток на громадський транспорт, а ще - написати, з ким із знайомих по дитячому садку син хотів би вчитися в одному класі", - перераховує Тетяна.

Як правило, перед початком літніх канікул - для батьків майбутніх першокласників проводять збори. Їм розповідають про умови навчання, шкільну програму, відповідають на питання, дають поради, інформують, яке шкільне приладдя необхідно придбати, скільки на початку давати дитині грошей на кишенькові витрати і допомогти їй зрозуміти, що таке гроші.

У дитячому садку дітей теж готують до школи. Раз на тиждень відбувається окреме заняття. Утім, ані читати, ані писати, ані рахувати дітей не вчать. Більш того, формувати такі навички у дошкільнят у Німеччині взагалі не рекомендують - ані в дитсадку, ані в сім'ї: вважається, що це цілком завдання школи. Вихователь же допомагає дітям навчитися тривалий час сидіти на одному місці, уважно слухати, акуратно виконувати завдання вчителя. Але, звичайно, цим підготовка до школи не обмежується.

Громадський транспорт, поліція, швидка допомога

Як розповідає Тетяна, "під час спеціальної ознайомчої поїздки на автобусі і електричці майбутнім першокласникам на практиці показали, як користуватися громадським транспортом. Заглянули і в поліцію. В ігровій формі там дітей навчили, як користуватися пішохідними переходами і острівцями безпеки, як реагувати на різні сигнали світлофора. Наприкінці заняття кожному урочисто вручили Fußgängerführerschein - свого роду "ліцензію пішохода". А ще під час візиту до поліції малюкам чітко роз'яснили, що їм робити, якщо вони загубляться або якщо на вулиці з ними раптом заговорить незнайомець: діти дізналися, що звертатися по допомогу краще не до перехожих, а до співробітників магазину, аптеки, або поліцейської дільниці, розташованих поблизу.

Одного дня у школу прийшов лікар, і під його керівництвом майбутні першокласники пройшли курс надання першої медичної допомоги, де в ролі пацієнта виступав плюшевий ведмедик. Однак акцент робився не на тому, щоб малюк навчився різним медико-санітарним навичкам, а щоб, навіть у скрутній ситуації міг подолати розгубленість і не почувався безпорадним.

Приблизно за півроку до початку навчання батьки отримують запрошення з відділу охорони здоров'я на медичне обстеження дитини. У випадку Тетяни такий медогляд тривав приблизно годину. Лікар перевірив стан фізичного здоров'я малюка, ступінь його розвитку, а також рівень знання мови. Для дітей із сімей іноземців передбачені додаткові заняття, де вивчення німецької мови ведеться за особливою методикою і в прискореному темпі. Незадовго до старту навчального року дошкільнята проводять один день у "своїй" школі - щоб освоїтися в класах, де вони будуть вчитися, зорієнтуватися в будівлі і на шкільному подвір'ї. Це свого роду генеральна репетиція: дітлахи сидять на уроках, виходять на велику перерву.

Витрати на школу

У Німеччині школа безкоштовна. Але якщо за навчання платити не доводиться, то шкільне приладдя, канцтовари та деякі підручники батьки купляють самостійно. Зі свого гаманця також потрібно платити і за шкільні поїздки в інші міста, за кордон, розважальні та пізнавальні тури, що організовує школа для учнів. Виняток становлять діти з малозабезпечених сімей. У Німеччині всі шкільні витрати таких родин покриває держава.

Тетяна заплатила близько 50 євро за шкільне приладдя для сина - пенал, олівці, ножиці, гумки, фломастери, зошити, спеціальну папку для листування вчителя і батьків, а також ланч-бокс для сніданків і багаторазову пляшку для води.

Підручники і зошити в землі Рейнланд-Пфальц теж треба купувати самостійно. Але в Німеччині є землі, де підручники для школярів початкової школи надають безкоштовно. Це Баден-Вюртемберг, Баварія, Бремен, Гессен, Мекленбург - Передня Померанія, Саксонія, Шлезвіг-Гольштейн, Тюрингія. Підручники можна брати на рік і в шкільній бібліотеці. Найбільшою витратою для Тетяни виявився шкільний ранець. Є, звичайно, найрізноманітніші, але вона вибрала такий, який коштував майже 300 євро. Зате до нього додавалися сумка для спортивних речей і набір кольорових олівців. До речі, носити важкий ранець її синові щодня не доводиться: деякі речі можна залишати в спеціальних шафах у класі.

Без квітів та під наглядом дорослих

У Німеччині діти йдуть в перший клас не з букетом квітів, а з яскравим конусоподібним картонним пакетом "шультюте" (Schultüte), який їм дарують батьки. Колись в нього клали виключно солодощі. Але переміг здоровий спосіб життя - і туди, як правило, кладуть шкільне приладдя, маленькі іграшки, фігурки Lego.

Перший день навчального року стає справжнім святом: урочисте екуменічне богослужіння в церкві, концерт, знайомство зі школою. До кожного першокласника прикріплюють шефів-наставників - учнів четвертих класів. До них можна звертатися з будь-якою проблемою.