Суперечлива культурна політика

Андрей Марґа багато чого побачив за своє життя: до 1989 року він був функціонером комуністичного студентського союзу Румунії і професором філософії, з 1989 - ректором університету, а потім міністром освіти та міністром закордонних справ. У вересні 2012 року його призначили керівником румунського культурного інституту ICR, найважливішого закладу з питань культури в державі.

66-річний Марґа розповів приватному телеканалу Realitatea в Бухаресті про своє розуміння румунської культурної політики. "Нам знову потрібна природна концепція", - сказав він, закликаючи робити відомими у світі румунські досягнення. Він тоді, зокрема, запитав, чи багато людей знають, про те, що батарею опалення винайшли в Трансильванії.

Геть від "нерумунського"

Відтоді у багатьох румунських ЗМІ над Марґою глузують як над торговельним представником обігрівальної техніки. Утім, його це не лякає. В одному з текстів його відомства щодо засад культурної політики він говорить про те, що експериментальне спрямування ICR закінчилося. За керівництва Марґи, знову "на передній план ставляться визнані загалом твори національної культури". Те, що трошки дубово сформульовано у документі Марґи, є ідеологічною директивою трипартійного альянсу "Соціал-ліберальний союз", що перебуває при владі в Румунії від грудня минулого року.

Суть такого підходу - геть від "нерумунського", назад до нації та традиції. У Соціал-ліберальному союзі найбільше висловлює націоналістичну та агресивну антиєвропейську риторику Націонал-ліберальна партія, до якої належить Андрей Марґа. Так само і прем'єр-міністр Віктор Понта, котрий водночас є і головою Соціал-демократичної партії та має імідж відкритого до світу європейця, часто в себе вдома виступає проти "брюссельської колоніальної політики" і закликає своїх співвітчизників до більшої "румінської гідності".

Внаслідок політичної боротьби за владу в Румунії впродовж минулого року уряд під керівництвом Понти своїм розпорядженням передав інститут під контроль парламенту. Коли Патапєвічі на знак протесту проти цього подав у відставку у серпні 2012 року, віддані владі ЗМІ вели затяжну кампанію проти нього, називаючи його "шахраєм" і "розтринькувачем".

Андрей Марґа тим часом вже втілив у життя чимало планів зі свого документу. Старий персонал інституту ICR було замінено, авторитетні культурні проекти і фестивалі втратили фінансування. Натомість Марга вважає гідними підтримки митців колишнього націонал-комуністичного культурного цеху, наприклад, письменника Димитру Раду Попеску, котрий був членом ЦК у часи диктатури Чаушеску і керівником спілки письменників.

Забуті цінності

Через цю політику нещодавно вибухнув скандал: деякі відомі інтелектуали на знак протесту проти політики ICR відмовилися від участі в березні у паризькому салоні du livre, найбільшому книжковому ярмарку Франції. У центрі увагу цього заходу цього року була саме Румунія.

"Урядова більшість з Соціально-ліберального союзу знищила ICR сумішшю націоналізму, популізму, некомпетентності, клієнтелізму та дурості", - каже колишній керівник цього інституту Горіа-Роман Патапієвічі. "За Марґи ICR знову став відомством, яке визначає, що в сучасній румунській культурі є національним, а що - ні". Так само оцінюють ситуацію і чимало румунських інтелектуалів. Абсурдність сучасної румунської культурної політики полягає і в тому, що вона ігнорує і власні визнані у світі цінності. Приклад: румунський композитор Джордже Енеску.

Його портрет прикрашає банкноту номіналом 5 леїв, але упродовж десятиліть не було видано жодного повного зібрання його творів чи хоча б добірки найважливіших творів на CD. Один з будинків, де жив і творив видатний композитор, хатина в селі на північному сході Румунії, нині використовується як склад для картоплі. Румунська піаністка Ралуца Стірбат, котра живе у Відні, започаткувала ініціативу з порятунку будинку. "Якщо хутко нічого не станеться, то його вже не врятувати", - каже вона. "Є обіцянка міністерства культури, що його оголосять пам'ятником. Але у випадку з Енеску є багато інших серйозних проблем, котрі не вирішуються протягом десятиліть".

Брак критичних видань румунських літературних класиків, інвентаризація праць скульптора Константина Бринкуша чи руйнація церковних веж, котрі охоронялися як пам'ятники - публіцист Сорин Шерб міг би навести десятки прикладів занедбаних культурних цінностей у Румунії. Причин цього багато, відзначає Шерб. "Паралельно з відчутною тривалою політизацією культурної політики тисячі інтелектуалів останніми роками залишили Румунію". На думку Шерба, їх вигнала не лише економічна криза, а й інституційне ігнорування.

Андрей Марґа, як з'ясувалося у грудні минулого року, вислужився ще й особливим способом - як інформатор таємної поліції Securitate.