По сусідству з Чорнобилем: як живеться біля зони відчуження

Асфальтована дорога, цегляні будинки за парканами та вуличне освітлення. Може здатися, що це вулиця в занедбаній сільській глибинці. Але це не так. Це залишки містечка Поліське на півночі Київської області України, яке виселили після аварії на Чорнобильській АЕС і яке нині відноситься до зони відчуження.

Серед покинутих будівель і густих чагарників живе самосел Віктор Лук'яненко. Останні роки, відколи померла його дружина, він господарює сам. Разом з ним живе пес, десяток котів і бджоли. Віктор Петрович народився і все життя прожив тут, у Поліському, працював у місцевій аптеці. Покидати свій дім внаслідок Чорнобильської катастрофи відмовився.

Забуте Поліське

"Ось це лікарня, це музична школа, там будинок культури, кінотеатр, меблева фабрика", - показує на розвалини пенсіонер Віктор Лук'яненко. Він живе спогадами і захоплено розказує про містечко до аварії. "Тут навіть тролейбус планували запустити. Немає тут тої радіації. Такий край погубили", - зітхає він. У Поліському до аварії проживало 12 тисяч мешканців. Упродовж десятків років це був центр однойменного району.

Від Поліського до Чорнобиля близько 60 кілометрів. Однак у 1986 тут випали опади з радіоактивно забрудненої хмари. Як виявилось уже пізніше, радіаційна обстановка в Поліському мало чим відрізнялася від центральних районів зони відчуження. Однак через брак достовірної інформації та чітких вказівок від вищого керівництва у перші роки після аварії містечко не виселили. Більше того, після Чорнобильської катастрофи Поліське й довколишні села першими прийняли жителів Прип'яті.

Коли радіоактивну пляму було виявлено, на Поліський район витратили потужні ресурси для зниження радіації: кілька разів повністю знімали забруднений ґрунт і завозили чистий, замінювали паркани й мили дерева, будували нові клуби, школи, асфальтували вулиці, перекривали дахи. Після того як постелили новий асфальт, розповідає Лук'яненко, схаменулися, що забули про водогін: покриття зірвали по всьому містечку, проклали водогін і газові труби, і "залили" знову.

Однак ситуацію це не врятувало. Після довгих суперечок про долю міста у 1989 році вийшла постанова про відселення Поліського, яке тривало ще роками. Відселення завершили лише у 1999 році. Наразі в Поліському базується пожежна частина, лісове господарство, час від часу проводяться військові навчання, а в глибині містечка живуть кілька самоселів.

"Хворіли і хворіють чимало"

У домі Віктора Лук’яненка є світло, мобільний зв'язок, працює телевізор. За проханням колишніх сусідів він доглядає могили на цвинтарі, а також охороняє місцеву церкву. Основні проблеми пенсіонера - посуха й лісові пожежі. Торік його дім дивом оминув вогонь. Місцеві криниці пересохли, тож пенсіонер збирає для роботи дощову воду, а за питною їздить у сусідню Рагівку. Це невеличке село, дотичне до зони відчуження.

На відміну від Лук’яненка багато жителів Рагівки роками хотіли відселення із села та більших чорнобильських пільг, однак їхня боротьба безрезультатна. На думку місцевих жителів, рівень радіації тут у 1980-х навмисно применшили, мовляв, щоб колгосп не втрачав на продажу елітного сорту картоплі. З роками стало відомо, що ця територія теж дуже забруднена.

Після аварії на Чорнобильській АЕС тут двічі на рік перевіряли рівень радіації у людей та продуктах харчування, розповідає місцева жителька, голова Поліської селищної громади Олена Гаращенко. "Люди, які працювали в лісі, які вживали дичину, ягоди, то, звісно, показники замірів радіації у них були дуже високі", - згадує жінка. За її словами, востаннє такі дослідження робились у 2019 році. Призупинили їх нібито через брак коштів.

Між тим у районі не меншає захворювань, стверджує співрозмовниця DW. "Хворіли і хворіють чимало. Є багато людей, наприклад чоловіки 1974 року народження, які працювали в колгоспі "Прогрес" і померли через онкологію", - розповідає Гаращенко. І додає, що завищені показники радіації виявляли навіть у її малолітнього сина. "Чоловік теж почав хворіти, він працює у зоні відчуження пожежником. І коли оці пожежі траплялися декілька років поспіль, то гасив і на сьогодні має проблеми із суглобами", - продовжує вона. 

Читайте також: Загашена пожежа у Чорнобильській зоні: найгіршого вдалося уникнути

Бідність, пожежі та сміття з усієї України

Після спілкування з місцевими жителями, складається враження, що наслідки радіоактивного забруднення для Поліської селищної громади нині все ж - далеко не основна проблема. Про них згадують побіжно. Брак роботи й бідність - ось основні питання, котрі хвилюють місцевих жителів. "Найболючіше питання у нас зараз - наповнення місцевого бюджету, тому що заклади освіти я не можу утримувати, коштів не вистачає взагалі ні на що", - бідкається Гаращенко.

Колись процвітаючий регіон тепер наполовину - у зоні відчуження. Після аварії звідси виселили 30 сіл і понад 25 тисяч населення. Ремонт соціальних об'єктів у районах біля Чорнобиля частково фінансує компанія "Енергоатом", що будує у зоні відчуження Центральне сховище відпрацьованого ядерного палива. Жодних інших податкових надходжень ані від чорнобильських об’єктів, ані від туризму громада не має, каже Олена Гаращенко.

Вона скаржиться, що тут досі не можуть розібратися з межами території Чорнобильського біосферного заповідника, який утворили ще в 2016-му. У цьому році до нього внесли територію річки Уж, де впродовж тридцяти років рибалили й відпочивали місцеві жителі. Тепер їм закрили доступ до водойми.

Схвильовано у громаді очікують літньої спеки, згадуючи минулорічні масштабні пожежі у Чорнобильській зоні. "Упевнена, що воно горіти буде. Бо я бачу кругом сухі дерева на узбіччях. Ми маємо зону відчуження і не знаємо, як її захистити від цих пожеж", - нарікає голова громади.

Тим часом в українському міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів заявляють про плани перетворити зону відчуження на зону відродження. Розвиток туризму, залучення інвестицій, інноваційний парк для учених - такі амбітні проєкти для зони озвучують цьогоріч в уряді.

Місцеві жителі не надто довіряють черговим обіцянкам. Їх більше хвилює питання, чи не почнуть звозити у зону відчуження на полігон твердих побутових відходів "Лелів" сміття з усієї країни. За словами Гаращенко, торік такий експеримент уже розпочинали. "Бачу по законах, які ухвалюють, і прогнозах, що нібито хочуть зробити тут знову сховище для побутових відходів. То я не вірю тоді, що буде відродження", - каже Олена Гаращенко.