Поляки закривають концтабір Собібор - у меморіалу закінчились гроші

Більше десяти років Марек Бем наполегливо боровся за те, щоб меморіальний комплекс Собібор посів достойне місце на музейній карті Польщі. Його багаторічному директору доводилося боротися зі скороченнями і навіть власноруч розчищати доріжки з гравію на території колишнього концтабору.

Але 50-річний антрополог вже втратив терпіння. «Ми більше не можемо утримувати музей!» - розлючено заявив він у четвер, 2 червня, німецькій інформаційні агенції dpa. Через брак коштів меморіал поки що буде закрито.

«Без грошей музейний комплекс не може функціонувати», - каже Бем. Тому працівники музею припиняють екскурсії для туристів і закривають Собібор. Останнім часом він часто виступав з повідомленнями про скрутне становище меморіалу. Оскільки «дітище» йому дороге, Бем буде продовжувати виконувати свої обов’язки за власною ініціативою. 60 гектарів колишнього концтабору, на території якого збереглися історичні залізничні колії, не будуть обгородженими та залишаться у вільному доступі.

Досі на правах філіалу

Меморіальний комплекс Собібор є філіалом краєзнавчого музею сусідньої Володави – польського містечка на кордоні з Україною. Місцева влада у бідному регіоні завжди нарікала на проблему з його фінансуванням. Цьогоріч у бюджеті регіону витрати на нього скоротили вдвічі. Через це половина працівників музею зазнала скорочення. Міністр культури Польщі обіцяв збільшити фінансування з 2012 року. Але всі намагання виявилися марними, у розпачі резюмує Бем.

У газових камерах Собібору у 1942-1943 роках нацисти замордували 250 тисяч євреїв з Польщі, Нідерландів, Чехії, Німеччини та інших європейських країн. У числі наглядачів концтабору було близько ста українців, серед них й Іван (Джон) Дем’янюк, якого менше місяця тому у Мюнхені засудили до п’яти з половиною років позбавлення волі. Адвокати засудженого подали апеляцію до вищого суду. До розгляду апеляції вирок не матиме юридичної сили.

Бунт в концтаборі

У жовтні 1943 році у концтаборі відбувся бунт, в’язні убили багатьох есесівців та українських наглядачів і втекли до лісу. З близько п'яти сотень повсталих вижило лише кілька десятків полонених. Більшість загинула у болотах чи була страчена. Після повстання нацисти закрили табір, спалили бараки і зруйнували газові камери.

Навіть якщо «його» музей закриють, Бем все одно має багато роботи. Він вважає, що дуже багато фактів про Собібор потрібно скорегувати. Восени світ побачить його нова книга про нацистський табір. Серед усього іншого в ній буде йти мова про те, що у таборі померло на сто тисяч більше людей, ніж вважалося раніше, а саме 350 тисяч. Бем вважає, що відповідальність за збереження Собібору мають взяти на себе німці: «Це німецька історія. На неї має витрачати кошти німецька, а не польська влада».

Анна-Ярослава Кобинець / dpa
Редактор: Захар Бутирський