1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

"На добраніч, діти" по-німецьки

Марія Рюттінгер, Ганна Власюк16 жовтня 2013 р.

Як пояснити дітям, що таке акція протесту? Чи варто взагалі порушувати політичні теми? Серед опитаних DW німецьких експертів єдності немає, однак політики в дитячих програмах ФРН вистачає.

https://p.dw.com/p/19zlT
Міністр праці ФРН Урсула фон дер Ляйєн з репортером дитячої програми "logo!"
Міністр праці ФРН Урсула фон дер Ляйєн з репортером дитячої програми "logo!"Фото: ZDF/J. Detmers

В одному з нещодавніх випусків програми російського телебачення "На добраніч, діти" один із її героїв, плюшевий ведмідь Мішутка, оголосив "лежачий страйк". Відеоролик передачі майже відразу ж після публікації почали активно обговорювати блогери, які побачили в ній, серед іншого, висміювання опозиціонерів, які свого часу проводили сидячі акції протесту. А ось психологи поставили питання, чи варто взагалі обговорювати такі теми в дитячих програмах. Так, дитячий психолог Ольга Благушина в інтерв'ю "Эхо Москвы" заявила, що дітям політичні теми нецікаві та непотрібні. Як дітям розповідають про політику в Німеччині, кореспондентка DW дізнавалась від німецьких експертів.

Політика спеціально для дітей

У Німеччині є кілька популярних дитячих передач, які не цураються політичних тем. Наприклад, "Програма з мишкою" ("Die Sendung mit der Maus"), яку німецький канал ARD показує щонеділі. "Програму з мишкою" постійно дивляться 1,6 мільйона осіб. Серед її глядачів – чимало дорослих, які виросли разом з "мишкою" і дізнались від неї багато цікавих історії. В програмі, зокрема, розповідають і про політичні теми. Наприклад, перед парламентськими виборами дітям на прикладі головних героїв показували, як проводяться вибори.

На "Програмі з мишкою" виросло вже не одне покоління німецьких дітей
На "Програмі з мишкою" виросло вже не одне покоління німецьких дітейФото: WDR

Програма для дітей "Дев’ять з половиною" ("neuneinhalb") розповідає школярам від десяти років про актуальні політичні та суспільні події. Про них діти дізнаються не лише із засобів масової інформації, але і з розмов з батьками, тому такі теми дітям слід пояснювати, зауважив в інтерв’ю DW Маттіас Керніх, колишній головний редактор програми. Попри це, журналісту було важко відповісти на питання, з якого віку діти можуть сприймати політичну інформацію. "Всі діти – різні, тому не можна із стовідсотковою впевненістю назвати точний вік", - каже він.

З ним погоджується Імке Майєр, заступник головного редактора новинної програми для дітей "logo!", яка щодня виходить на суспільно-правовому телеканалі ZDF. Глядачі "logo!" – діти від 8 до 12 років. Це саме той вік, коли діти починають ставити питання про політику, пояснює Майєр, тому політичним темам слід приділяти належну увагу. "Важливо, щоб було відразу зрозуміло, що в цій програмі обговорюють і політику, - вказує Майєр. - Тоді все буде чесно і щодо дітей, і щодо батьків, оскільки до цієї теми теж слід підходити усвідомлено". Такі програми німецька журналістка радить дивитись разом з батьками, адже, якщо у малюків під час перегляду виникнуть запитання, вони відразу ж зможуть поставити їх дорослим.

Задуматись та навчитись мислити

Основне завдання, підкреслює Маттіас Керніх, - аби діти навчились самостійно мислити. "Наше завдання – якомога раніше навчити дітей мати власну думку та бути активними, - пояснює Керніх. - Ми лише надаємо їм інформацію, однак не даємо конкретних відповідей". За його словами, дитяча програма "Дев’ять з половиною" розрахована саме на "глядачів, що мислять".

Вольфґанґ Ельзнер
Вольфґанґ ЕльзнерФото: privat

Але чи варто пояснювати дітям, що таке акція протесту? Тут експерти не були одностайними. Наприклад, дитячий та підлітковий психолог Вольфґанґ Ельзнер вважає, що такі теми хоч і слід пояснювати дітям, однак те, як це робити, залежить від віку дітей. В підлітковому віці вони вже добре розуміють, про що йде мова, тому можна використовувати слово "протест". А ось меншим за віком дітям цю тему слід подати в дещо іншій формі, наприклад, не називати це слово.

"Сам протест – це можливість сказати "ні", бути проти, що і слід донести. Якраз цьому дітям слід вчитись", - впевнений Ельзнер. Розповідаючи про протест, продовжує психолог, ми даємо дітям зрозуміти, що у них є право дискутувати, що вони можуть заперечити. Імке Майєр вважає, що дітям обов’язково слід розповідати про протести. "Такі теми слід розкривати саме в спеціальних програмах для дітей", - впевнена журналістка.

Дорослим варто дивитися телевізор разом з дітьми, аби давати відповіді на їхні запитання
Дорослим варто дивитися телевізор разом з дітьми, аби давати відповіді на їхні запитанняФото: picture-alliance/dpa

Дохідливо про протести

Своєю чергою Маттіас Керніх радить розтлумачити дітям поняття акції протесту на такому прикладі: міська влада вирішила знести дитячий майданчик, оскільки його утримання дорого коштує У мешканців залишається єдина можливість запобігти цьому: вони виходять на акцію протесту, яку висвітлюють всі міські ЗМІ. "Після цього мер міста просто змушений ще раз задуматись та провести переговори з учасниками акції: дітьми та їх батьками", - каже Керніх.

До речі, дитячий радіоканал KiRaKa (KinderRadioKanal), який веде мовлення також в інтернеті, лише за останні декілька місяців розповів про 30 акцій протесту. Одна з них відбулась на матчі німецького клубу "Шальке 04", спонсором якого є "Газпром". Тоді співробітники міжнародної організації "Грінпіс" провели акцію протесту проти політики російського концерну і вивісили банер з написом "Газпром, не завдавай шкоди Арктиці!".

[No title]

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою