Призначення на місцях
10 березня 2014 р.Два тижні як країна має нових голову МВС та генпрокуратури, але кадрові призначення на місцях досі залишаються відкритим питанням. Приміром, досі не призначено головних міліціонерів у восьми областях України, хоча є й такі області, де вже довелося звільняти новопризначених. На своїй сторінці у соцмережі Facebook міністр МВС Арсен Аваков повідомив, що звільнив з посади керівників Рівненської, Черкаської, Закарпатської, АР Крим та міста Одеси: "З огляду на суспільний резонанс, беручи до уваги матеріали службового розслідування управлінь внутрішньої безпеки", - пояснив своє рішення міністр. Очільник визнав, що ці призначення були помилкою "політичних лобістів" і його особисто. "Відтак – на цьому ставимо крапку, зробимо правильні висновки, обмежимо прагнення кадрових політичних призначень", - пише у соцмережі міністр. Водночас Аваков повідомив, що створив спеціальну комісію, яка відтепер займатиметься питаннями кадрів.
Приклад Львівщини
"У міністра з’явилося розуміння, що він некомпетентний у кадрових призначеннях, - коментує для DW правозахисник Дмитро Гудима. – Однак, таку комісію слід було створити одразу на початках, а не слухати політичних лобістів". Але дивуватися нічому, зазначає експерт, адже сам міністр є політичним ставлеником, який далекий від тонкощів міліцейської системи.
На сьогодні важливо, щоб у системах, де є чітка вертикаль підпорядкованості - прокуратура, міліція, служба безпеки – керівником ставили людину з цього ж середовища, фахівця, якому б довіряв особовий склад працівників, пояснює Гудима. Як це, скажімо, відбулося в одному з підрозділів МВС Львівщини - Державній службі охорони, наводить приклад співрозмовник. Колектив рядових службовців організував збори і самотужки обрав собі керівника. Відтак, звернувся до МВС з проханням затвердити кандидатуру. У міністерстві одразу відреагували і погодили "обранця". "Якщо рядові службовці готові діяти задля змін у їх відомствах, то шанси на реформування міліції у нашій державі ще є", - підкреслив правозахисник.
Сумнівні призначення?
Щоправда, це одиничний приклад повного схвалення, інші нові призначення на Львівщині, м’яко кажучи, викликали серйозне неприйняття громадою. Новопризначеного керівника прокуратури у Львівській області Володимира Гураля активісти, що назвали себе представниками громади, буквально виштовхала з зали, де мало відбутися його представлення. Вони заявили, що обурені призначенням людини, яка впродовж багатьох років "обслуговувала" систему, будучи заступником прокурорів області. "Його призначили підкилимно, з громадою ніхто не радився, репутація в нього сумнівна і не відповідає нашим вимогам", зазначив у коментарі DW один із активістів, що пікетував місце представлення. Також неоднозначно область сприйняла і нового голову ОДА - Ірину Сех від "Свободи". Щодо її персони думки громади розділилися, їй закидають політичну заангажованість та брак професіоналізму.
За сучасних "революційних" умов у державі, аби уникнути несприйняття, найоптимальнішим механізмом призначень на посади є погодження кадрів на місцях, заявив правозахисник Дмитро Гудима. На його думку,цей механізм не займає багато часу, всього лише кілька днів, але він прозорий і реально дозволить реформувати систему правоохоронних органів зсередини. На прикладі прокуратури чи міліції це мало б відбуватися так: районним управлінням представляють кандидатури, вони погоджують, або ж подають свої варіанти, далі особові справи цих людей перевіряють спецслужби. Вибраних кандидатів пропонують органам на місцях і громаді, а та вже визначає. Все дуже просто, каже Гудима, якщо людину вибере колектив, то він довірятиме їй і чинитиме за її прикладом.
"Призначте і слідкуйте"
Механізм політичного лобіювання на посади в органах, що нині спостерігаємо в Україні, є помилковим, шкідливим, і мав канути у минуле, вважає голова громадської ради при УМВСУ Львівщини Олег Ільків. На посади слід призначати фахівців з того самого регіону, які б знали тонкощі роботи в області, могли організувати і налагодити оперативну роботу, приміром у міліції. Причому, зазначає експерт, робити це треба негайно, з огляду на складну ситуацію у міліції, яка дезорганізована і деморалізована. "Помилок у призначеннях все одно не уникнути, - каже Ільків. – Але міністерство мусить створити механізм, щоб оперативно реагувати на факти корупції, хабарництва чи то непрофесіоналізму нових керівників. Простіше кажучи, чути "голос народу" і визнавати свої помилки". Треба дати час новим керівникам, каже правозахисник, щоб вони себе проявили, а вже згодом проводити так звану "люстрацію". Причому, застерігає голова ради, суспільство має бути готовим, що дезінформації і бруду буде вилито чимало.