Політики: Гельмуту Шмідту – 90
23 грудня 2008 р.
Повінь у Гамбурзі, економічна криза і червоний терор у Західній Німеччині – Гельмут Шмідт був канцлером у тяжкі часи. Для багатьох він досі залишається прикладом державного діяча, який тримає слово.
«Шмідтівська морда»
Гельмут Шмідт народився 23 грудня 1918 року в Гамбурзі. Під час Другої світової війни воював на східному і західному фронті. Після війни приєднався до Соціал-демократичної партії Німеччини, швидко став депутатом бундестагу.
У парламенті Шмідт був суворим критиком консервативного міністра оборони Франца Йозефа Штрауса. Шмідт «різав правду-матку», за що його за очі називали Schmidt-Schnauze, тобто «шмідтівська морда».
На початку 60-х року він повернувся до Гамбурга, де став сенатором із внутрішніх справ. Коли 1962 місто на Ельбі потерпало від повені, Шмідт організував порятунок людей, проявивши якості кризового менеджера.
Канцлер «німецької осені»
Коли 1974 року шпигунський скандал змусив канцлера Віллі Брандта піти у відставку, уряд соціал-демократів і лібералів очолив Гельмут Шмідт. Він керував ФРН вісім років.
Перший термін збігся в часі зі світовою нафтовою кризою та рецесією. Але найбільшим випробуванням для Шмідта стала так звана «німецька осінь» 1977 року, яку влаштували члени ліворадикальної організації «Фракція червоної армії» (RAF). Шмідт не пішов на вимоги радикалів і заплатив за це високу ціну. Жертвами стали генпрокурор і банкір. Гельмут Шмідт:
«Випробування полягає в тому, щоб не дати розіграти безпеку в обмін на свободу».
У зовнішній політиці Шмідт запам’ятався твердою позицією у відносинах з країнами Варшавського договору. Він був одним із ініціаторів розташування в Західній Європі американських крилатих ракет «Першінг».
Це справді сталося, але вже за іншого канцлера. 1982 року коаліція соціал-демократів і лібералів розпалася. Новим канцлером став Гельмут Коль.
Воля і цигарки
Відтоді Шмідт займається журналістикою, ставши одним із видавців впливового гамбурзького тижневика «Цайт», він пише книжки і регулярно підключається до політичних дискусій.
За 90 років Шмідт залишився вірним соціал-демократії, дружині, з якої він прожив понад півстоліття, і тютюну. Цигарка в руці стала невід’ємною частиною іміджу політика-пенсіонера Якось в інтерв’ю на запитання, що йому потрібно для роботи, Шмідт відповів: «Воля і цигарки». (рг)