Зброя для України - на порядку денному

У комітеті з питань оборони Конгресу США вимагають від президента Барака Обами надати Україні військову допомогу на мільярд доларів упродовж двох років. Таким чином обсяги військової допомоги пропонується збільшити майже втричі порівняно із законом, ухваленим у грудні. Крім того, Конгрес пропонує крім технічної допомоги, як дотепер, у майбутньому надавати й "летальну" зброю, таку як протитанкові ракети. Відповідний законопроект напередодні переговорів у Мінську за участі Меркель, Олланда, Порошенка й Путіна представили керівник комітету Конгресу з питань збройних сил Мак Торнберрі і представник демократів у цьому комітеті Адам Сміт.

У бюро республіканця Торнберрі DW повідомили, що законопроект перебуває на розгляді комітету і виноситиметься на порядок денний, попри досягнуті в Мінську домовленості щодо припинення вогню. Не змінили планів щодо постачання зброї Україні й демократи. Адам Сміт не вірить, що "Мінськ-2" буде успішнішим за "Мінськ-1". "Ми маємо і надалі стояти пліч-о-пліч з українським народом і допомагати українцям захищати країну. Нині не час відступати - ми маємо продовжувати тиск на Путіна, щоб змусити його працювати на мирне розв’язання цього непотрібного конфлікту", - йдеться в заяві конгресмена.

Напередодні свого призначення новий міністр оборони США Ештон Картер заявив, що "схильний підтримати це рішення". Вагається поки що лише господар Білого дому.

Зброя постачатиметься попри Мінськ-2

Серед експертів також превалює думка, що поставки зброї Україні не варто знімати з порядку денного. "Немає особливих підстав для оптимізму, що чергова домовленість про припинення вогню дотримуватиметься. Треба дати Путіну зрозуміти, що його агресії в Україні Захід готовий протиставити серйозну відповідь", - зауважив у розмові з DW аналітик британського центру Chatham House Кейр Джайлс.

Водночас він вказує на ризики: Путін у відповідь на будь-які поставки може лише збільшувати свою підтримку бойовиків; при цьому він може перекидати зброю на Донбас значно оперативніше, ніж США.

Пастка від Кремля

Кейр Джайлс вказує на те, що мінські домовленості містять чимало пасток для України. "У документі вказується на зобов’язання сторін вивести з території країни всі іноземні сили. Однак росіяни явно вважають, що їх це ні до чого не зобов’язує. Адже їхніх військ там ніби "нема". Натомість вони, посилаючись на ці домовленості, можуть у будь-який момент звинуватити Україну в порушенні Мінського протоколу", - зазначає експерт.

Приміром, каже Джайлс, це може статися, якщо до України, як планувалося, прибуде тренувальна місія, яка займатиметься вишколом бійців Нацгвардії. Це стосується і постачань важкої зброї від союзників. "Маючи формальні підстави, росіяни можуть перейти до більш масштабної підтримки сепартистів", - попереджає британський аналітик.

Допомогти можна і нелетальним озброєнням

Джайлс переконаний, що з поставками зброї треба діяти дуже зважено, концентруючись не на важкій зброї, а на високотехнологічних системах, які дозволять мінімізувати перевагу більш сучасно озброєних російських підрозділів, що воюють на Донбасі. Йдеться, приміром, про системи захищеного зв'язку. "Переговори українських вояків росіяни постійно перехоплюють завдяки сучаснішому устаткуванню. Це дозволяє їм завдавати прицільних артилерійських ударів", - йдеться в аналітичній записці Кейра Джайлса, нещодавно оприлюдненій на сайті Chatham House.

Сполучені Штати, як наголошується в аналітичній записці, впродовж минулих місяців вже передали деяку технічну допомогу, зокрема, радари для визначення координат артилерії супротивника, яка веде обстріл. Утім, ефективність використання радарів знижується знову-таки відсутністю захищеної комунікації. Крім того, поки Україна не отримувала потужних радарів, здатних вираховувати ворожу артилерію на великій відстані.

"Потрібна будь-яка допомога"

Дотепер західні партнери України обмежувалися виключно "нелетальною" допомогою. Німеччина, Австрія, Франція, Литва і Чехія надають допомогу медикаментами, медичним обладнанням та лікуванням поранених. Польща, Австралія і Великобританія надають, у тому числі, обмундирування та засоби захисту - каски і бронежилети. Канада, крім цього, планує невдовзі надати партію тепловізорів, які нині вкрай потрібні для мінімізації втрат під час нічних нападів бойовиків. Дотепер тепловізори закуповуються переважно коштом волонтерів. Так само як і планшети з програмним забезпеченням для більш точної роботи артилерії.

"Нам потрібна будь-яка допомога від наших партнерів", - каже в розмові з DW радник президента Юрій Бірюков. Він координує роботу волонтерів і займається питаннями забезпечення у міністерстві оборони. Бірюков каже, що дефіцит касок чи бронежилетів вже не є таким гострим як на початку конфлікту, коли бійці вимушені були купувати дороге захисне обмундирування власним коштом. "У нас наразі закуповуються каски і бронежилети в достатньому обсязі. Однак якщо ми отримуватимемо їх від партнерів - це дуже добре. Це дозволить перенаправляти кошти на інші гарячі потреби", - зауважує радник президента.

Один сучасний бронежилет українського виробництва коштує більше п'яти тисяч гривень. Каска - більше двох тисяч гривень. Тому навіть кілька тисяч касок і бронежилетів - це вже неабияке полегшення для українського бюджету, який через війну тріщить по всіх швах.

Дорога війна - не лише для України

Юрій Бірюков переконаний, що оборонна високоточна зброя від Сполучених Штатів вкрай потрібна Україні, щоби протистояти російській агресії. "У нас великий дефіцит такої зброї. Це зброя стримування і вона потрібна, незалежно від того, що в Мінську домовилися про припинення вогню", - каже Бірюков.

Чи варто розраховувати, що зброю постачатимуть і європейські партнери? На даному етапі - ні, переконаний Карл-Гайнц Камп. Експерт Федеральної академії політики безпеки підтримує позицію офіційного Берліна, який поки виключає поставки зброї. "Утім, це не означає, що ця позиція є остаточною. Будуть використані всі важелі впливу, аби переконати Росію відмовитися від подальшого розпалювання конфлікту. А у довгостроковій перспективі, якщо результату не буде, нічого не можна виключати", - наголосив Камп в інтерв’ю DW.

Кейр Джайлс переконаний, що поставки мають бути обережними і поетапними. "Їхньою метою має бути збереження балансу сил, нехай навіть такого, за якого росіяни відчуватимуть військову перевагу. Головне, щоб в української армії були сили для тривалого стримування", - каже британський експерт. Він переконаний, що час у нинішній ситуації грає проти Росії. Зокрема, з огляду на економічні санкції Заходу.