1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Оборона в часи пустих кас

5 лютого 2012 р.

Боргова та фінансова криза ставить міжнародну політику безпеки перед новими викликами. У майбутньому насамперед Європі варто краще розпоряджатися військовими ресурсами.

https://p.dw.com/p/13xRq
Фото: dapd

Тема заощадження посіла важливе місце на Мюнхенській конференції з питань безпеки, що завершує свою роботу в неділю, 5 лютого. Німецький міністр оборони Томас де Мезьєр сформулював це у своїй промові так: «Фінансова та боргова криза обтяжує державні бюджети, зокрема й оборонні бюджети по обидва боки Атлантики».

Після десяти років гонки озброєнь США тепер мають різко скоротити витрати на оборону. Відповідні статті бюджету передбачають близько 660 мільярдів доларів. З огляду на драматичну ситуацію з дефіцитом головного кошторису країни найбільша військова величина світу вже не може обходитися без заощадження в цій сфері. Міністр оборони США Леон Панетта заявив у січні про заощадження обсягом у 487 мільярдів доларів упродовж десяти років. Це відповідає скороченню загалом на вісім відсотків.

Гілларі Клінтон у Мюнхені
Гілларі Клінтон у МюнхеніФото: dapd

США визначають нові пріоритети

У майбутньому США робитимуть ставку на «розумні» системи і розширення глобального партнерства у сфері безпеки. Державний секретар США Гілларі Клінтон, яка разом з міністром оборони та групою сенаторів прибула до Мюнхена, наголосила: «Європа була і залишається першим і найважливішим партнером Сполучених Штатів».

Для посилення трансатлантичного союзу США хочуть, як заявив міністр Панетта,  вперше надати в розпорядження бойові підрозділи, так звані "NATO Response Force" (NRF).  Для цього, як очікується, упродовж наступних місяців до Німеччини відрядять військових на спільні з європейцями тренування. 

Оголошене виведення двох американських військових бригад з Європи – найяскравіша ознака нового стратегічного орієнтування. Це фактично не залишає європейцям вибору. «Європа мусить у майбутньому більше дбати про власну безпеку», - заявив німецький міністр оборони Томас де Мезьєр на конференції  у Мюнхені. Він виступає за посилення європейського напрямку в НАТО замість того, щоб «кувати дубльований європейський союз безпеки». У будь-якому разі порожні державні скарбниці європейців примушують до пошуку розумних рішень. «Наше завдання полягає в тому, щоб розумніше та ефективніше використовувати наші обмежені ресурси», - сказав німецький міністр закордонних справ Ґідо Вестервеллє у своїй мюнхенській промові.

Протиракетний щит - з Росією чи без?
Протиракетний щит - з Росією чи без?Фото: AP

Розумна оборона

"Smart Defence" – так англійською виглядає чарівна формула для такого підходу. Це означає спільне придбання та спільне утримання військових компонентів, крім того, мережеве об'єднання наявних військових підрозділів. Уже нині є багато напрямків для співпраці в НАТО, однак нових пропозицій теж не бракує.

Німеччина, приміром, оголосила про готовність керувати створенням ініціативи з повітряного спостереження за морським простором. Це могло б зробити свій внесок у справу боротьби з піратством поблизу африканського узбережжя. До так званих «розумних рішень» належить також "Alliance Ground Surveillance" (AGS). Ця концепція передбачає, що 13 країн-членів цієї ініціативи, серед яких також і Німеччина, надає в розпорядження НАТО п'ять розвідувальних літаків для застосування в зонах криз та конфліктів. Також відкриття мультинаціональної штаб-квартири з оперативного керування операціями в рамках НАТО і ЄС належало б до таких запланованих заходів кооперації.

Але і "Smart Defence", тобто "розумна оборона", не обійдеться за нульовим тарифом. Чітким текстом американський міністр оборони Леон Панетта нагадав європейцям у Мюнхені, що для цього потрібні подальші інвестиції в їхні війська. А держсекретар США Гілларі Клінтон додала: «Нам не можна спочивати на лаврах історії, потрібно спільно прокладати шлях до безпечного майбутнього».

Протиракетний щит

Але чи належатиме до цього спільна з Росією протиракетна оборона? Це б могло у перспективі обернутися зменшенням коштів для бюджету  НАТО. У Мюнхені точилися дискусії з цього приводу. Керівник конференції Вольфганг Ішингер уже давно хоче перетворити питання протиракетної оборони на спільний проект встановлення довіри між Заходом і Сходом.

Лавров і Клінтон лише зовні розслаблені
Лавров і Клінтон лише зовні розслабленіФото: Reuters

У рамках євроатлантичної безпекової ініціативи EASI міжнародна експертна комісія надала нові пропозиції у цьому напрямку. Згідно з ними, запланований пункт командування НАТО для такого оборонного центру міг би пізніше стати «сестринським» для аналогічного російського пункту командування. Це б могло означати корисний для обох сторін обмін інформацією.

Однак російський міністр оборони Сергій Лавров рішуче відхилив у Мюнхені «НАТО-централізовану» систему протиракетної оборони. За його словами, ця тема може призвести до ускладнень між Заходом і Росією. Утім, російський представник не виключає можливості проведення подальших переговорів щодо протиракетної оборони. Хоча «світла в кінці тунелю» в цих складних консультаціях поки що не розгледіти.

Автор: Даніель Шешкевіц, Наталя Неділько
Редактор: Христина Ніколайчук