Правозахисники: Зникнення на Донбасі має розслідувати МКС

Від початку збройного конфлікту на Донбасі правозахисники задокументували 4 649 випадків зникнення людей по обидва боки лінії розмежування. З них вдалося розшукати 3 484 особи, а доля 1 165 зниклих і досі не встановлена. Про це йдеться в доповіді "Насильницькі зникнення і зникнення безвісти під час збройного конфлікту на Сході України в 2014-2018 роках", складеною Харківською правозахисною групою (ХРГ) і громадською організацією "Мирний берег" за підтримки Фонду сприяння демократії посольства США в Україні.

Зокрема, кажучи про випадки зникнення серед цивільного населення, керівник ХПГ Євген Захаров зазначив, що Харківська правозахисна група має інформацію про те, що на непідконтрольній Києву території безвісті зникли 479 осіб, на підконтрольній - 723 особи, на території, підконтрольність якої не визначено, - 329 осіб, а під час бойових дій - 31 особа. ХПГ зібрала і проаналізувала так само відомості про зниклих безвісті серед представників законних збройних формувань, незаконних збройних формувань та осіб, чий статус не визначено. 

Найбільше зниклих - під час гарячої фази

Захаров зазначив, що найбільша кількість зникнень була зафіксована у 2014-2015 роках. "У нас є підстави вважати, що серед усіх випадків зникнень цивільних осіб, дані яких внесені до БД ХПГ, 621 випадок можна кваліфікувати як насильницькі зникнення", - додав правозахисник. Згідно з Конвенцію ООН, зникнення є насильницьким, якщо людина була позбавлена захисту законом, її місце перебування лишалося невідомим для її рідних і родин.

Захаров зазначив, що від другої половини 2015 року не зафіксовано жодних зникнень на підконтрольних Києву територіях Донбасу. Винятком, за словами правозахисника, стали лише зникнення, організовані СБУ для обміну на полонених в Росії та на непідконтрольних територіях і лише тих осіб, що вчинили злочини проти національної безпеки - сепаратизм, тероризм, державна зрада. На різних стадіях кримінального провадження цим особам СБУ пропонувала погодитися на обмін, альтернативою були великі терміни ув'язнення за вчинені злочини, повідомив правозахисник. 

Він додав, що СБУ спростовує ці ствердження, а всі такі факти вдалося встановити за дотичними ознаками, бо офіційно ця інформація лишається закритою. За припущеннями правозахисників, подібний обмін був гуманним, хоча і незаконним, і відбувався за письмовою згодою підозрюваних у тяжких злочинах, за які їм загрожували тривалі терміни ув'язнення.

Байдужість держави

В матеріалах ще одного автора доповіді, лідера організації "Мирний берег" Геннадія Щербака зазначається, що єдиної методології визначення терміну "насильницьке зникнення" в органах державної влади України немає. А Нацполіція, до якої надходить найбільше заяв про зникнення, обмежена у своїх розслідуваннях в зоні конфлікту та на непідконтрольних територіях. Загалом їй вдалося завершити розслідування і передати до суду лише 30-40 справ.

Правник ХПГ Ігор Сосноцький повідомив, що насильницькі зникнення прирівнюються до воєнних злочинів, що не мають терміну давності. "Ми підготували подання до Міжнародного кримінального суду згідно зі статтею 7-ю Римського статуту", - сказав правозахисник. Додатковою підставою для подання були факти про страждання жертв цих діянь від тортур, нелюдського поводження та приниження людської гідності та інші дії, що заборонені Женевською конвенцією.

Міжнародний кримінальний суд буде розслідувати ці справи, якщо держава не може або не має бажання їх розслідувати. Правоохоронні органи мали би відкривати кримінальні провадження за ознаками насильницького зникнення за статтею про порушення правил ведення війни. Але з понад 20 таких кримінальних проваджень жодне так і не було передане до суду, йдеться у доповіді ХПГ. "Вимога розслідування воєнних злочинів та припинення безкарності, на нашу думку, є абсолютно необхідним, щоби нарешті припинити цей конфлікт. Без цього це буде неможливо" - зазначив Захаров.