Православ’я в Німеччині: релігія іммігрантів

„Німецька хвиля” починає серію матеріалів про релігію, що виходитимуть у наступні дні й тижні у різних передачах української програми. Першу передачу ми присвятили православній релігії в Німеччині.

Православ’я в Німеччині - це передусім релігія іммігрантів. Найбільше членів у Грецької православної церкви – понад півмільйона. Ці та інші цифри – офіційна статистка тих, хто сплачує церковні податки. Насправді число православних у Німеччині більше. Отже, греки були в числі так званих „ґастарбайтерів”, що прибули до ФРН у повоєнні десятиліття. На другому місці серби та румуни – по 300 тисяч віруючих. Вони прибували до Німеччини в кілька етапів, особливо багато в 1990-ті роки.

Розкол у російському православ’ї

Представників української, болгарської чи грузинської православної церкви у Німеччині від кількох тисяч до кількох десятків тисяч. Натомість православних росіян більше – 250 тисяч. Велика хвиля російської еміграції до Веймарської республіки була після Жовтневої революції 1917 року. Коли після Другої світової війни Німеччина розділилася на Східну й Західну, це не минуло й російських православних:

„Зважаючи на політичну ситуацію, російське православ’я в Німеччині розділилося на крило, що підпорядковувалося Московському патріархату, та на крило Російської православної церкви за кордоном,” –

пояснює католицький теолог Гайнцґерд Бракманн, який викладає православ’я у Боннському університеті.

„Обидві церкви малі в Німеччині різні центри: Московський патріархат був сконцентрований переважно в НДР, а російська церква у вигнанні – в Західній Німеччині. Зараз ідуть перші переговори про об’єднання”.

Співпраця національних церков

Це стало можливим після краху комуністичної ідеології у православних країнах Східної Європи. Взагалі вважається, що православні церкви в Німеччині, попри не завжди приязні стосунки між їхніми так би мовити „материнськими церквами”, не відмовляються від співпраці.

У 1994 році вони заснували Комісію православної церкви в Німеччині. Уже в назві цього органу вони наголошують на спільних рисах, попри національні розбіжності. Ця Комісія представляє інтереси православних у Німеччині в політичній, соціальній та культурній сферах, а також у відносинах з католиками та протестантами. Православні, як молодший партнер двох великих релігійних громад, шукають хороших відносин з ними. Наприклад, беручи участь у Спільноті християнських церков. Бракманн:

„Православні беруть участь у всіх формах організованої екуменічної співпраці як на національному, так і на місцевому рівні. Хоча готовність іти на контакти й переймати досвід не у всіх однакова. Часто конкретні відносини католиків чи протестантів з православними залежать від позиції релігійних лідерів. Тому є різниця між тими, хто має тісні контакти з Москвою, та тими, хто пов’язаний з Константинополем”.

Молодь пристосовується до західного життя

Перебуваючи в імміграції, православні східні європейці пристосуються до норм західного життя, зберігаючи при цьому національні особливості. Говорить експерт з питань православ’я Гайнцґерд Бракманн:

„У першу чергу це православні громади, що бережуть свої релігійні національні обряди. Але нові покоління, які виростають у Німеччині, пристосовуються до життя в західному суспільстві, в якому релігія не відіграє великої ролі. Поки що важко сказати, як це позначається на самій православній церкві в Німеччині. Але загалом можна сказати, що чимало молоді та дорослих більше не ходять до церкви, що справедливо й для інших конфесій, тобто католиків і протестантів”.

За матеріалами кореспондентів