Прагматичні китайці постають «рятівниками єврозони»

Пекін планує збільшити інвестиції в облігації Іспанії, Португалії і Греції, які опинилися у скрутному фінансовому становищі і ставлять під загрозу стабільність єдиної європейської валюти. «Китай – надійний інвестор, який мислить довгостроково», - наголосив на зустрічі з представниками німецького бізнесу Лі Кецян. Впливовий китайський урядовець в рамках турне країнами ЄС з четверга перебуває з триденним візитом у Берліні. Стабілізація євро - серед центральних тем переговорів з канцлером Анґелою Меркель та іншими німецькими урядовцями.

Оглядачі називають Китай потужним фінансовим партнером, який може суттєво вплинути на ситуацію в єврозоні, країни якої є головним ринком збуту для китайських товарів. Свій інтерес до поліпшення фінансової ситуації у зоні євро Китай вже наочно продемонстрував, активно скуповуючи облігації «проблемних» країн, які завдяки зовнішнім запозиченням сподіваються покрити рекордний бюджетний дефіцит.

Шість мільярдів євро для Іспанії

Напередодні під час візиту до Іспанії Лі Кецян пообіцяв керівництву країни купити іспанських облігацій ще на шість мільярдів євро, повідомляє видання El Pais з посиланням на джерела в уряді. Таку саму суму Пекін зарезервував для цінних паперів Греції і Португалії, значна частина запланованих інвестицій у ці країни вже здійснена. Як відзначають експерти, для країн єврозони такий сигнал дуже своєчасний – він може суттєво заспокоїти фінансові ринки. Адже в разі виникнення проблем із платоспроможністю Іспанії постало би питання про перегляд обсягів гарантійного фонду єврозони, необхідного для забезпечення стабільності єдиної валюти.

Пекін може собі дозволити пограти фінансовими м’язами - валютні резерви країни перевищують два трильйони євро. Найбільші резерви світу є важливим геополітичним ресурсом китайського керівництва, зазначають аналітики. Зокрема, при всій «натягнутості» відносин зі Сполученими Штатами, Китай тримає державних цінних паперів США більш як на дев’ятсот мільярдів доларів. Інвестиції у цінні папери країн єврозони досі були у рази меншими. Переважно Пекін купував облігації «надійних» Франції та Німеччини.

Геополітичні інтереси

«Мотивація Пекіна, схоже, є радше геополітичною, ніж фінансовою», - сказав Патрік Артус, провідний економіст французького банку Natixis в інтерв’ю інформагенції AFP. Він переконаний, що значення Китаю у світовій політиці продовжує зростати. Крім того, залежність від доброї волі Пекіна, робить Захід поблажливішим у суперечливих політичних питаннях, таких як права людини.

Крім того, нинішні масштабні інвестиції можна розглядати не лише з точки зору політичних дивідендів та торгoвельних інтересів. Йдеться також про прагматичну диверсифікацію резервів. Адже у нинішній непередбачуваній ситуації на фінансових ринках тримати левову частку грошей у цінних паперах однієї країни ризиковано. Тим більше, що у Вашингтоні протягом останніх років не вимикається друкарський верстат.

Утім надто радіти появі «лицаря на білому коні», який обіцяє всіх врятувати, європейцям не варто, застерігає Марк Вільямс з експертного центру Capital Economics. На його думку, гроші з Китаю не здатні розв’язати проблеми єврозони, а можуть лише на деякий час «підлатати дірки». 

Євген Тейзе/dpa/afp/reuters

Редактор: Наталя Неділько