Ситуація на Донбасі

Управління верховного комісара ООН з прав людини днями оприлюднило новий звіт щодо ситуації в Східній Україні. Оприлюднені дані є тривожними: за інформацією організації, життя на Донбасі небезпечне. Про розвиток ситуації у регіоні в інтерв’ю DW розповів представник управління верховного комісара ООН з прав людини Джанні Магаззені.

DW: Як змінилась ситуація в Східній Україні від початку конфлікту і до нинішнього часу?

Джанні Магаззені: Ситуація в Східній Україні є дуже складною для людей, які досі знаходяться там, особливо для тих, що перебувають на території, контрольованій озброєними групами. Ми знаємо, що зростає кількість іноземних бойовиків та зброї і, звісно, все це впродовж часу впливає на ситуацію з правами людини у цій частині України. У нашому останньому звіті ми говорили про те, що більше 4707 людей були вбиті, ще більше 10 тисяч поранені з квітня. У ситуації конфлікту, коли озброєні групи утримують територію та триває антитерористична операція, звісно ж, будуть проблеми, особливо якщо не дотримано режиму припинення вогню відповідно до мінських домовленостей, а досі триває стрілянина. Якщо дев'ять місяців триває боротьба, звісно ж, також виникають проблеми з їжею, санітарією та іншими специфічними соціальними службами. А це говорить про те, що ситуація стає все складнішою для людей, що живуть там. На територіях на Сході, які контролюються озброєними групами, спостерігається повний занепад закону і порядку. І це означає, що там немає спеціального захисту будь-яких прав. Я думаю, що це можна проілюструвати багатьма прикладами. Людей забирають із їх домівок просто тому, що їх підозрюють у підтримці єдниної України, їх можуть просити рити власні могили, їх можуть піддавати тортурам, їх можуть бити, вони можуть зникати.

Про які саме приклади Ви говорите?

У нашому попередньому звіті ми навели низку прикладів. Зокрема, 4 жовтня в Луганську група "донських козаків" захопила собор УПЦ київського патріархату та наказала священикам впродовж години забиратися геть, тому що вони хотіли влаштувати там гуртожиток. Є також інформація з Донецька та Луганська про зґвалтування людей. Був випадок, коли під часу суду над тими, кого обвинувачували у зґвалтуванні, люди голосували, чи потрібно їх стратити або відправити на передову, щоб вони відплатили власною кров'ю за скоєне. Окрім того, командир однієї з бригад заявив, що потрібно затримувати жінок, які будуть помічені в кафе чи барі. І це той контекст, відповідно до якого ми кажемо, що немає верховенства права, не дотримуються права людини. Тому що навіть незважаючи на те, що озброєні групи встановлюють паралельні структури, ситуація полягає в тому, що ти повністю залежний, ти залишений на милість цих озброєних груп та їх представників. Звісно ж, це не відповідає міжнародним нормам та стандартам. Ми наголосили в нашому останньому звіті, що критичним є також те, що мінські домовленості не імплементуються, включаючи так звані "вибори" 2 листопада, які не відповідали українській конституції та мінському протоколу.

У вашому останньому звіті йдеться про порушення прав людини обома сторонами конфлікту - як сепаратистами, так і добровольчими батальйонами, які воюють на боці Києва. Зокрема, у звіті йшлося про випадки незаконного затримання людей. За вашою інформацією,чи можна порівняти порушення з боку цих двох сторін?

Звіт говорить сам за себе. Я думаю, що значно серйозніші порушення були скоєні на Сході на територіях, що контролюються озброєними групами, де немає верховенства права та реального захисту прав людини. На решті території України ситуація є іншою. Наскільки нам відомо, військовий прокурор розпочав розслідування за статтею 146 Кримінального кодексу України за незаконне позбавлення волі або викрадення людини (щодо членів добровольчих батальйонів - DW). І я думаю, те, що ці заяви про порушення та злочини розслідуються, є позитивним сигналом. Різниця полягає в тому, що уряд здійснює кроки у відповідності до конституції, міжнародних стандартів та верховенства права. Коли ж ми говоримо про контрольовані озброєними групами території, там немає певності чи справжнього захисту, адже ці паралельні структури, про які я вже казав раніше, не відповідають принципу верховенству права, повазі до української конституції чи міжнародним правозахисним нормам.

Ви сказали, що військовий прокурор вже розпочав розслідування щодо можливих порушень зі сторони добровольчих батальйонів. А яким чином можна проводити розслідування та здійснювати покарання членів сепаратистських угрупувань?

У будь-якому цивілізованому суспільстві існує презумпція невинуватості. Відповідальні за розслідування органи відкрили кримінальне провадження, що має призвести до визнання когось винним чи невинуватим. Процес триває, і для нас є важливим продовжувати моніторити інстанції, де почалось розслідування. Однак воно ще не завершилось, тому поки я не знаю, яким буде наступний крок. Важливість наших звітів є в тому, що громадськість може бути проінформована про ці речі. Якщо є випадки порушень зі сторони батальйонів, вони розслідуються українською системою правосуддя. Якщо є порушення на територіях, контрольованих озброєними групами, немає реального шляху сказати щось та немає реальних процедур, які б відповідали повазі до верховенства права та міжнародних правозахисних норм.

Чи підтримуєте ви контакти з українськими державними структурами?

Члени моніторингової місії комунікують із усіма органами, щоб поділитись інформацією, аби було вжито більше заходів, якщо були порушення. Але це не наша роль, щоб заміняти нашою службою верховенство права та систему правосуддя в Україні. Ми кажемо: ми знаємо це і ми вважаємо, що це треба додатково розслідувати, будь ласка, зробіть це. І якщо, проте, дій немає, ми будемо продовжувати обговорення з відповідальними органами - чи то з генеральним прокурором, чи з військовим прокурором.

Раніше в ЗМІ була інформація про масові поховання людей на Донбасі. Чи мають ваші спостерігачі якусь інформацію стосовно цього?

Були такі повідомлення, але ми не могли їх перевірити. Ми могли перевірити лише три випадки поховань біля Донецька з п’ятьма тілами, які, видається, були членами озброєних груп, вбитих під час сутичок. Було два поховання з двома тілами в кожному, які потрібно дослідити. Але твердження про сотні масових поховань не виправдались. Ми питали про точне місцезнаходження, про збереження доказів, але ми не отримали даних, де це могло бути.

Якими джерелами користується організація при складенні звітів? Як відбувається перевірка інформації?

У нас дуже надійні джерела. Це або люди, яких це прямо стосувалось, або люди з прямою інформацією. У нас є 35 людей в Україні, які моніторять, що відбувається, та доповідають про це. Ми доповідаємо про те, що ми чуємо, та що ми розцінюємо як потенційне порушення міжнародних правозахисних норм… Ми долучаємо до наших звітів лише надійну інформацію, відповідно до нашої власної методології, а не те, що ми прочитали в газетах. Якщо ми не повідомляємо якихось деталей, можливо, ми занепокоєні тим, що вказування імен чи обставин може створити проблеми для тих, хто ділиться з нами інформацією у конфіденційному порядку.