Інтерв'ю DW

Президент України Петро Порошенко в п'ятницю, 27 червня, як очікується, підпише економічну частину угоди про асоціацію з Європейським Союзом. Політичну частину було підписано в березні. Голова представництва України при ЄС Костянтин Єлісєєв розповів Deutsche Welle про те, чому він вважає цю подію історичною, а також про відносини України з Росією та санкції ЄС.

Deutsche Welle: Який настрій перед самітом - святковий чи не дуже?

Костянтин Єлісєєв: Почуття подвійне. З одного боку, ми задоволені тим, що нарешті буде поставлено жирну крапку в процесі підготовки угоди про асоціацію до підписання. Це стратегічно важливий документ, історична подія, найважливіша з часів здобуття незалежності 1991 року. З іншого боку, ми заплатили дорогу ціну. Це налаштовує на те, щоб згадати події на Майдані.

Чого Україна очікує від цієї угоди?

Перш за все - стимулювання реформ і якісних змін, особливо що стосується боротьби з корупцією, поліпшення інвестиційного клімату. Угода - це по суті дорожня карта реформування України. З підписанням цей шлях лише починається. Ми ставимо жирну крапку в процесі розгляду України як пострадянської держави. Після набуття чинності угоди Україна буде європейською державою з європейською ідентичністю.

Коли відбудеться ратифікація?

Це залежатиме від того, як працюватиме Верховна Рада. Очевидно, ратифікація відбудеться навряд чи раніше осені. Потім ми почнемо процес тимчасового застосування угоди. Майже повністю почне діяти зона вільної торгівлі. Але загалом потрібна ратифікація усіма країнами-членами ЄС.

Президент Петро Порошенко прагне переобрання парламенту восени. Чи є небезпека, що через це ратифікація може затягтися?

Це питання до президента. Я сподіваюсь, що ця угода буде ратифікована не пізніше вересня 2014 року, щоб вона почала тимчасово застосовуватися від 1 листопада. Це пов'язано з технічними процедурами.

Після того, як угода частково набуде чинності, - що зміниться для українських виробників зерна, овочів чи фруктів?

Для того, щоб українська економіка відчула переваги зони вільної торгівлі, ЄС пішов на безпрецедентний крок і застосував преференції. По суті, ми можемо уже зараз без мит і обмежень поставляти на ринок ЄС українську продукцію.

В Україні є побоювання, що деякі підприємства можуть не витримати конкуренції з потужними європейськими фірмами. Як Київ їх захищатиме?

Перші 2-3 роки імплементації угоди будуть непростими. В деяких секторах економіки можливі збитки. Але вони будуть компенсовані за рахунок покращення інвестиційного клімату. Крім того, Україна може призупинити деякі положення угоди, якщо буде загроза в окремих секторах економіки.

Угода буде стимулювати наших виробників інвестувати у модернізацію. Хіба це нормально, наприклад, коли в Україні досі виробляють лампові телевізори? Угода буде вигідна для звичайних споживачів. Європейські товари стануть дешевшими. Зараз сорочка одного і того ж бренду в Україні вдвічі дорожча, ніж у ЄС. Звичайно, поступово подешевшають також і європейські автомобілі.

Президент у своїй виборчій програмі обіцяв безвізовий режим для українців з ЄС уже через рік. Наскільки це реально?

Цей процес залежить від багатьох факторів, у тому числі - Верховної Ради. Я не можу точно сказати, коли буде безвізовий режим. Це можливо достатньо швидко. Якби прислухалися до наших пропозицій, представництва України в ЄС, уже був би безвізовий режим - як у Молдові. Україна отримає безвізовий режим, як тільки вона виконає всі критерії. Серед невиконаних критеріїв для мене ключовим є видача біометричних паспортів.

Тобто Україна сама себе затримує?

Цей процес залежить від України. Це позиція ЄС.

В угоді про асоціацію не сказано про перспективу України стати членом ЄС. Київ домагається цього вже понад 10 років. Коли ЄС скаже Україні - так, навіть без конкретної дати?

Не погоджуся, що угода не передбачає перспективи членства. Угода передбачає приховану перспективу членства. Текст угоди пронизаний ідеєю про перспективу членства. Успішне її виконання створить умови, за яких членство буде питанням лише політичного консенсусу між країнами ЄС. Але ця угода по суті - підготовка України до перспективного членства. По-перше, Україна інтегруватиметься у внутрішній ринок ЄС. По-друге, угода чітко фіксує європейську ідентичність України. По-третє, я хочу сподіватися, що під час підписання угоди наш президент зробить односторонню заяву про те, що нашою метою є членство в Європейському Союзі відповідно до статті 49 Лісабонського договору.

-Це буде сенсація, бо раніше європейці тримали Україну “за руки” й просили цього не казати. Чи не так?

Я висловлюю сподівання. Останнє слово за президентом. В інавгураційній промові він чітко зазначив, що його пріоритет - членство в ЄС.

2013 року Росія погрожувала Україні економічними негараздами, якщо Київ підпише угоду про асоціацію з ЄС. Чого Україна очікує тепер від Москви?

Ми готові до можливої негативної реакції з боку Росії. Але для того, щоб розвіяти всі міфи, ми готові до відвертого професійного діалогу. Саме цим викликана наша ініціатива про проведення тристоронніх консультацій у форматі Україна, ЄС, Росія. Політичні консультації на рівні міністрів очікуються 11 липня в Брюсселі, перед цим - технічні, на рівні експертів.

На саміті ЄС у Брюсселі, схоже, не буде ухвалено рішення про запровадження третього етапу санкцій проти Росії через її роль у збройному протистоянні на Сході Україні. Ви сильно розчаровані?

Уперше в історії цього заходу для виступу запрошений президент України. Після його розмов з європейськими лідерами буде визначено питання третьої фази санкцій щодо Росії. Хоча у ЄС є і так званий рівень санкцій “два плюс”. Це заборона на ввезення до ЄС предметів розкоші - це ікра, шуби. Думаю, це може бути прийнято. Можливе також розширення списку санкцій проти осіб, які роздмухують в Україні сепаратизм. До третього пакету санкцій проти галузей економіки ЄС готовий, це рішення можуть ухвалити швидко. Росія має почати виконувати елементи мирного плану, який підтримав ЄС.

Ви особисто - за третій пакет санкцій ЄС проти Росії?

Я за те, щоб третій етап санкцій був запущений негайно. Росія намагається фліртувати з західним світом, щоб запобігти режиму санкцій, оскільки він буде болісний для її економіки. Не варто переоцінювати скасування дозволу на використання збройних сил Росії в Україні.

Чому тоді Європа не поспішає з третім етапом санкцій?

Проблема існує в середині ЄС. Я вважаю, що найбільшим покаранням для Росії буде досягнення єдності в рамках ЄС. На жаль, сьогодні серед країн ЄС нема консенсусу щодо запровадження санкцій. Є окремі країні, які перебувають під впливом російської пропаганди. Називати ці країни я не хочу, але ми з ними працюємо. Їх не так багато, це не більшість країн ЄС.