Президент Болівії оголосив нові вибори під тиском протестів
10 листопада 2019 р.
Президент Болівії Ево Моралес погодився на проведення повторних президентських виборів та перезавантаження виборчої комісії під тиском масових акцій протесту, що тривають у країні з кінця жовтня. Із відповідною заявою Моралес виступив у неділю, 10 листопада, повідомляє газета El Deber.
"Болівійці мають отримати можливість на нових виборах демократичним шляхом визначити керівництво країни", - цитує El Deber слова Моралеса, який також звернувся до співвітчизників із закликом "знизити напругу у країні".
Також президент пообіцяв змінити склад виборчої комісії, критика якої також лунала з боку протестувальників.
Напередодні демонстранти, що виступають проти офіційних результатів виборів у країні, захопили центральні офіси двох державних ЗМІ, а болівійська поліція відмовилися нести службу біля президентського палацу. Щонайменше у трьох містах правоохоронці приєдналися до демонстрантів.
Також ще у суботу Моралес закликав до "термінових" переговорів з опозицією, а також висловив прохання до Папи Римського Франциска І взяти участь у врегулюванні ситуації. Хоча раніше він назвав те, що відбувається в країні, "державним переворотом".
Вибори глави Болівії відбулися 20 жовтня. Попередні результати, оприлюднені ввечері того ж дня, вказували на можливість другого туру. Однак 21 жовтня, після опрацювання 95 відсотків протоколів, виборча комісія повідомила, що чинний президент Ево Моралес отримує 46,87 відсотка голосів, а його суперник Карлос Меса, який обіймав пост глави держави з жовтня 2003 по червень 2005 року, - 36,73 відсотка.
За законодавством Болівії, якщо один з кандидатів набрав понад 40 відсотків голосів, а розрив з наступним кандидатом становить понад 10 відсотків, від другого туру відмовляються і оголошують переможця виборів.
Меса заявив про "шахрайство" і наголосив, що не має наміру визнавати результати голосування. Відтоді у країні тривають масові протести.
До проведення другого туру виборів президента в Болівії закликали Організація американських держав та ЄС.
Нагадаємо, що масові протести останнім часом тривають і у інших країнах Південної Америки. Так, під тиском демонстрацій президент Чилі був змушений змінити весь склад уряду наприкінці жовтня. Трохи раніше у Еквадорі опозиція змогла досягти угоди з урядом після смерті протестувальників.