Президентські вибори і без Криму будуть легітимними
25 березня 2014 р.У травні вибори президента України проводитимуться за оновленими правилами. Зміни до відповідного закону, ухвалені Верховною Радою в середині березня, вже набрали чинності. Відповідно до них легітимність президентських виборів, враховуючи ситуацію в Криму, важко буде поставити під сумнів. Адже в оновленому законі записано, якщо будь-яка дільниця не відкрилася вчасно, то голоси виборців просто не зараховуються в загальний залік і не впливають на легітимність голосування.
"Тепер якщо кримчани не проголосують, то це не вплине на результати виборів і легітимність голосування. Також ця норма стане в нагоді й в інших регіонах, де можуть бути спроби зірвати вибори", - наголошує голова Комітету виборців України (КВУ) Олександр Черненко. Він припускає, що ця законодавча норма тимчасова й буде скасована після стабілізації в країні.
Що зміниться для виборців?
Разом з тим, кримчани таки зможуть вибирати українського президента. Нині експерти та депутати радяться з представниками Молдови, як краще організувати голосування поза межами окупованих територій, наприклад у сусідній Херсонській області. Натомість в оновленому законі про вибори президента України вже передбачили, що виборці зможуть голосувати за нового президента не за місцем реєстрації, а де їм зручніше. Це стосується не тільки кримчан.
"Якщо людина зареєстрована в селі в якійсь області, а знімає квартиру і живе в Києві чи ще десь, то не обов’язкову їхати голосувати в село. Достатньо за п’ять днів до голосування просто написати заяву до органу ведення реєстру і змінити місце голосування", - каже експерт з виборчого законодавства, директор з розвитку міжнародної громадської організації "Інтерньюз-Україна" Євген Радченко.
Окрім цього, зміни до закону про вибори президента тепер забороняють виборцям фотографувати чи фільмувати результати їхнього волевиявлення, зокрема в кабіні для таємного голосування, бо це є порушенням таємниці голосування. "Це зроблено для того, аби унеможливити продаж голосу. Але це радше превентивна норма, бо хто ж контролюватиме, щоб людина в кабінці не фотографувала свій бюлетень", - вважає Олександр Черненко.
"Джинси" поменшає
Низка змін в законі про вибори президента спрямована й на саму організацію виборчого процесу. Зокрема, оновлений закон спрощує роботу ЗМІ під час передвиборчої кампанії, адже з’явилося чітке визначення, що саме є агітацією та змінено строки початку агітаційної кампанії кандидатами в президенти.
"Тепер кандидати відразу після реєстрації формують свої виборчі фонди й можуть починати агітувати, а ЗМІ заробляти. Тобто створені можливості для зменшення джинси, адже раніше кандидати ще до початку агітаційної кампанії проплачували замовні матеріали, але не з офіційного фонду", - пояснює медіа-юрист інституту розвитку регіональної преси Олександр Бурмагін. Водночас він вказує, на те, що в оновленому законі депутати так і не дали чіткого визначення, що саме є політичною рекламою.
Чесні вибори можливі
У змінах до закону про вибори президента чітко розтлумачено: аби бути кандидатом у президенти України, треба мати реєстрацію впродовж десяти років на території України. Окрім цього, якщо раніше балотуватись на найвищу державну посаду раніше судимий кандидат не міг, то тепер з переліку вимог до кандидатів питання про судимість взагалі зняте. Відтепер ЦВК не вимагатиме від претендентів на президентське крісло документів про несудимість. "Ці зміни по суті зняли проблемні моменти в балотуванні на президентський пост Володимиру Кличку та Юлії Тимошенко", - каже голова КВУ.
Більша частина організації президентських виборів повторює чинний закон про парламентські вибори, який аналітики оцінюють схвально. Вони сходяться на тому, що за бажання провести чесні та демократичні президентські вибори в Україні за оновленим законом цілком можливо.