Прем'єр Литви про перехід на євро і відносини з Росією

1 січня 2015 року Литва перейшла на спільну європейську валюту євро, ставши таким чином 19-м членом єврозони. Прем'єр-міністр Литви Альгирдас Буткявичюс в інтерв’ю DW розповів про те, як сприйняли в країні перехід на євро, які сьогоденні проблеми доводиться вирішувати уряду у Вільнюсі, а також про відносини держави з партнерами по ЄС та з Росією.

DW: Майже місяць минуло від вступу Литви до єврозони. Як живеться Литві з новою валютою?

Альгирдас Буткявичюс: Підготовка до введення євро в нашій республіці супроводжувалася широкою інформаційною кампанією серед населення. Населення було психологічно підготовлене до нової валюти, його ознайомили з процедурами обміну литів на євро та з єврогрошима. Ми провели підготовчу роботу і вона дала добрі результати - перехід до євро відбувається відносно швидко та просто, без значних проблем.

Наскільки відчутні проблеми, з якими зіштовхнулися деякі держави єврозони, для литовської економіки?

Я вкажу на дві проблеми, які найбільше обговорюють: заборгованість та експортні бар'єри. Проблема заборгованості деяких країн ЄС не нова, її вирішують вже давно. Сподівають, що якихось несподіванок не буде, а фінансові труднощі, які виникли, ми подолаємо при підтримці інших європейських країн. Тим паче, що у Євросоюзі існують інструменти, зокрема Європейський стабілізаційний механізм, які в подальшій перспективі допоможуть вирішити проблеми.

Оголошене Росією продовольче ембарго на поставки з ЄС вплинуло на економіки Литви, але у значно меншій мірі, ніж ми сподівалися спочатку. Росія і доти вдавалася до різноманітних заборон: або на імпорт литовської молочної продукції, або на ввезення м’ясних виробів, або взагалі закривала кордон для руху вантажівок з литовськими номерами.

Економіка Росії переживає кризу. Європейський Союз зіштовхнувся з іншою загрозою - дефляцією. А саме Росія та країни ЄС - основні ринки збуту для литовських товарів. Які проблеми з огляду на це виникли для Литви, і як Вільнюс планує їх подолати?

Ми розширили економічні відділи посольств Литви у багатьох країнах, збільшили фінансування на формування іміджу нашої країни як надійного бізнес-партнера на найбільших міжнародних виставках. За досить короткий термін нам вдалося змінити направлення литовського експорту. На карті експорту та інвестицій Литви з'явились нові країни Азії та Африки. З другого боку, якби Росія і не закрила свій ринок, наші підприємці мали б неабиякі збитки через раптове знецінення рубля та перебої з розрахунками.

Однією з серйозних проблем для держав Балтії є еміграція. Що дає підстави вам сподіватися на те, що цей процес припиниться? Коли з країни перестануть їхати десятки тисяч працездатних громадян?

Не секрет, що унаслідок досить жорсткої антикризової політики 2009-2010 років з країни виїхала велика кількість працездатного населення. Ми стурбовані тими еміграційними процесами, які викликала жорстка політика стримування економічної кризи. З регіонів у той період емігрувала велика кількість працездатного населення. Протягом двох останніх років ми проводили енергійну політику, спрямовану на пожвавлення економіки, інвестували великі кошти з метою стимулювання підприємництва, створення нових робочих місць у регіонах. На будівництві вже зараз бракує робочих рук. Зростання рівня життя у Литві відповідно впливає і на міграційні процеси - менше людей їде з Литви і більше повертається.

Здається, з іншою проблемою Литви вдалося впоратись: це послаблення залежності від поставок енергоносіїв з Росії. Цьому сприяло введення в експлуатацію терміналу скрапленого природного газу (СПГ). Я яка доля інших проектів у енергетиці: будівництво нової АЕС і енергетичної перемички між сусідами Литви?

Торік почав діяти термінал скрапленого газу у Клайпеді, наприкінці цього року ми завершимо будівництво енергетичної перемички NordBalt зі Швецією, яка проляже по дну Балтійського моря (уведення в експлуатацію плануються на 1 січня 2016 року. - Ред.), досить успішно просуваються спорудження перемички LitPol Link з Польщею. Окрім того, нам вдалося одержати з ЄС фінансування, яке покриє дві третини вартості підготовчих та будівельних робіт на прокладку литовсько-польського газопроводу. А що стосуються нової атомної електростанції, то спорудження такого великого об’єкту власними силами для нашої країни непосильний тягар. Тож ми ведемо активну роботу з нашити регіональними партнерами - латвійцями та естонцями.

В одному з інтерв’ю ви заявили, що у відносинах між Москвою та Вільнюсом потрібне перезавантаження. Як воно може виглядати?

Литва намагалась підтримувати з Росією доброзичливі, взаємовигідні та конструктивні відносини. На жаль, життя демонструє, що Кремль проводить агресивну політику, проблеми вирішуються за допомогою сили та тиску, про що свідчить анексія Криму Росією, а також ворожа пропаганда, яку вона проводить. Що ж стосується наших майбутніх відносин з Росією, то вони покращаться тоді, коли Москва дотримуватиметься мінських домовленостей, а ситуація в Україні почне повертатися у мирне русло.

Як розвиваються відносини Литви з партнерами по ЄС, зокрема з Німеччиною? Які ви вбачаєте можливості для поглиблення німецько-литовської співпраці?

На сьогоднішній день політична, економічна та культурна співпраця між Литвою та Німеччиною вкрай динамічні. Німеччина вважається одним з найбільших торгівельних партнерів Литви. Я впевнений, що членство Литви у єврозоні послужить додатковим імпульсом до подальшого розвитку відносин між нашими країнами. До речі, у цьому році стартує новий проект реновації будівель - квартальна реновація (державна програма з модернізації та ремонту кварталів багатоповерхівок. - Ред.), під час реалізації якої врахують досвіт Німеччини.