"Експерт" Лоренц Гаґ: Фантом чи реальність?

Професор Лоренц Гаґ раз у раз з’являється в російських ЗМІ. Його представляють німецьким експертом, головою німецького Агентства глобальних комунікацій, головою наукової ради Інституту виробничих інновацій. Він же - керівник проекту "Розвиток відносин з Росією", представник товариства "Південно-Західна Саксонія" чи Федерації космонавтики Росії.

Широке коло інтересів

Вражає багатогранність інтересів Гаґа. Він розмірковує про гастролі липецького ансамблю "Козаки Росії", про місце Расула Гамзатова в світовій літературі, про всесвітньо-історичне значення польоту Юрія Гагаріна. Але головний його козир - політика. Ось одна з його цитат у викладі російського інформаційного агентства ТАСС: "Волею історії за кордонами РФ проживали десятки мільйонів російських людей. Вони не емігранти. Вони живуть на батьківщині своїх предків, яка перестала бути Росією, але лишилася російською землею. Адже для них російська земля там, де живуть російські люди". Мається на увазі Україна.

Далі професор висловлює думку, що багатьом у Німеччині "зрозумілі дії Росії відносно Криму і бажання самих кримчан" бути в складі Росії. Такої думки в Німеччині дійсно дехто дотримується, тут Лоренц Гаґ нічого не вигадав. Але критики небезпідставно припустили, що сам професор Гаґ - вигадка, фантом, створений чи то ФСБ, чи то російськими пропагандистами.

Сумнівне "агентство"

Та це не так. Лоренц Гаґ - цілком реальна людина, йому 62 роки, живе в місті Хемніці (колишньому Карл-Маркс-Штадті). За походженням - російський німець, до Німеччини переїхав 18 років тому. Німецькою говорить із сильним слов’янським акцентом, тому під час інтерв’ю залюбки переходить на російську.

Він з ентузіазмом розповідає, як буквально щойно обговорював з партнерами "вражаючі проекти" для Агентства глобальних комунікацій (AgK). Роботи, за його словами, не початий край.

Однак аналіз сайту організації демонструє, що він зроблений непрофесіоналами, а кількість співробітників AgK - від одного до дев’яти. Опікується агентство, зокрема, інформаційним забезпеченням газет та журналів, маклерськими послугами. Більше того, в онлайн-реєстрі торговельних та комерційних підприємств Берліна зазначається, що AgK знаходиться на стадії ліквідації.

"Буде заявка на політичний проект - ми і його підготуємо"

Інститут виробничих інновацій (IWI), головою якого зазначається Гаґ, зареєстрований у місті Хемніці. Пан Гаґ з гарячковістю розповідає, що інститут надає комплексні послуги з розробки проектів, але в якій галузі виробництва, уточнити не може. "Буде заявка на політичний проект, ми і його підготуємо, у нас першокласні спеціалісти", - запевняє він.

Однак виявляється, що в Інституту навіть власного приміщення ніколи не було. За словами Маттіаса Ліхтенберґера, до якого DW порадили звернутися в Об’єднанні підприємців Саксонії, до нього якось звернулись знайомі, у тому числі Лоренц Гаґ, з пропозицією створити Інститут виробничих інновацій. Він погодився і передав телефони своєї комп’ютерної фірми в користування IWI.

Почесний професор

Лоренц Гаґ запевняє, що в нього аж два професорські звання. Одне - від Північнокавказького державного технічного університету, інше - від П’ятигорського державного технологічного. "У мене багато друзів на північному Кавказі", - пояснює Гаґ. На підписах під своїми знімками на німецьких сайтах він чесно зазначає, що звання - "почесні". А ось у матеріалах ТАСС слово "почесний" чомусь зникає, там він - справжній професор, хоча й не зрозуміло, яких наук. "Але те, що пишуть в інтернеті, що мені, мовляв, ТАСС гроші платить - чистої води брехня. Жодної копійки мені Володимир не заплатив", - запевнив Лоренц Гаґ.

Володимир - це кореспондент ТАСС у Берліні Володимир Смєлов. Він уже з 2007 року час від часу посилається в своїх повідомленнях на "німецького експерта професора Гаґа". У розмові з DW Смєлов повідомив, що познайомився з Лоренцом Гаґом на одному з німецько-російських форумів. Той представився професором, однак Володимир Смєлов назви фірм і організацій, науковим керівником чи головою яких є Гаґ, перевіряти не став. І огріхів у німецькій мові нового знайомого за сім років спілкування не помітив.

Фантомні "діячі" на українських теренах

Для українських реалій тема фантомних експертів та організацій не нова. Ще 2000 року Віктор Янукович став "людиною року" в номінації "місцевий економічний розвиток" і отримав за успішну роботу медаль "Кембріджського міжнародного центру", про який, крім як в Україні, ніхто ніде не чув. Крім того, Янукович буцімто рахувався академіком у нікому невідомій Каліфорнійській міжнародній академії науки, освіти, індустрії та мистецтв.

Іще одна подібна історія мала місце в Україні 2008 року. Тоді низка українських та російських ЗМІ поширили інформацію про те, що батько тодішнього президента України Віктора Ющенка під час Другої світової війни з високою долею імовірності був "табірним поліцаєм" чи агентом гітлерівців. Всі вони посилалися на видану в Москві книгу-розслідування "відомого ізраїльського історика і журналіста" Юрія Вільнера. Однак DW не змогла не лише розшукати самого Вільнера, але навіть знайти когось серед ізраїльських експертів, хто хоча б чув про такого "відомого історика".

Чотирма роками пізніше "авторитетний німецький" Центр міжкультурної кооперації та комунікації ZIKK назвав тодішнього голову Нацбанка України Сергія Арбузова найкращим державним банкіром у Східній Європі. Між тим виявилося, що "офіс" центру знаходиться в одній з квартир спального району німецького міста Кельна, а з його співробітниками зв’язатися неможливо. А невдовзі українські ЗМІ активно цитували "газету Berliner Tageszeitung", яка опублікувала в інтернеті повідомлення з низкою закидів на адресу Юлії Тимошенко. Однак пізніше з’ясувалося, що цього видання де факто не існувало.