США: розворот політики Трампа щодо Афганістану

Найважливішим аспектом у промові президента США Дональда Трампа щодо Афганістану було те, що вона ознаменувала розворот у ставленні глави Білого дому щодо участі США у війні в цій країні. Першочергово у своїй заявах Трамп говорив, що він зазвичай довіряє своїм інстинктам, і що у питанні війни в Афганістані його інстинкт підказує йому, що потрібно завершити участь у ній.

Зі слів дослідниці президентської риторики Техаського університету A&M Дженніфер Мерчіа, згодом Трамп, ставши президентом, став діяти виваженіше, вивчав питання більш ретельно, разом з генералами, та почав думати по-іншому. "Зазвичай ми довіряємо спікерам, які, на наш погляд, є компетентними та мають гарні наміри - Трамп звертався і до тих, і до інших", - зазначає дослідниця.

Зміна позиції США щодо Афганістану

У минулому Трамп неодноразово критикував воєнні зусилля США у Афганістані. Він закликав припинити участь США у війні в цій країні, і натомість зосередитись на перетвореннях всередині самих США.

Тепер, не лише змінивши свої наміри залишити Афганістан, але й висловивши плани збільшити контингент США у цій країні з наміром утихомирити конфлікт, президент США Трамп залишив свій власний відбиток на 16-річній історії участі США у афганській війні. На даний момент в Афганістані дислокований американський контингент чисельністю у понад вісім тисяч військових.

Гостра риторика, але мало конкретики

"Для великої політичної промови у цій промові гостро бракувало справжньої конкретики щодо американської стратегії та кінцевих цілей у Афганістані", - вважає політолог з Єльського університету Джейсон Лаялл, який, зокрема, спеціалізується на Афганістані. "Ми так і не почули жодних чітких критерії для "успіху", а також того, що є новим у цьому підході, чого раніше не пробувалось. У цьому відношенні я вважаю, що промова була досить таки бідною", - зазначив експерт.

При тому, що ремарки Трампа не містили реальних кроків або цифр, наприклад, кількості військ, до своєї промови він додав гострої риторики, заявивши, зокрема, що США тепер "битимуться до перемоги", а терористів назвав "бандитами" та "лузерами". Але окрім цих слів та обіцянки надати командирам більше свободи для ухвалення рішень на місцях та переслідування противника, у промові Трамп не запропонував іншої конкретики, яким чином досягти перемоги.

Для Дженніфер Мерчіа промова Трампа часом звучала майже у стилі Обами - з однією ключовою відмінністю: "У чому він відрізнявся, так це у своєму твердженні, що США більше не диктуватимуть умови для надання нашої допомоги - він по суті проголосив завершення Доктрини Вілсона, яка передбачає участь у війні, щоб допомогти поширювати демократію і капіталізм".

Збільшення ролі Пакистану та Індії

Стратегія Трампа щодо Афганістану передбачає збільшення ролі Пакистану та Індії. Проте, якщо Індію він попросив просто надавати економічну допомогу, то на адресу Пакистану пролунали набагато гостріші заяви. Трамп назвав Пакистан партнером США, але водночас він обвинуватив країну у тому, що в ній знаходять притулок особи, які хочуть вбивати американців. Він висунув вимогу припинити це негайно, в іншому разі США будуть змушені діяти військовими методами. Утім, окрім загальних заяв щодо Індії та Пакистану, у промові Трампа, знову ж таки, бракувало конкретики у тому, чого слід очікувати цим двом державам від США.

Крім того, як вказує Джейсон Лаялл, у промові Трампа не згадувалось про Росію та Іран, які відіграють дедалі більшу роль у війні в Афганістані, зокрема, у підтримці "Талібану". "Війна значно змінилась протягом останніх кількох років, вона розширилась географічно, до неї залучились інші гравці, окрім Пакистану. Я не думаю, що промова відобразила цю нову реальність", - вважає експерт.

Що все це означає?

Ще до промови багато говорилось про те, чи відповідатиме Трамп за військові дії в Афганістані після проголошення нової стратегії щодо цієї країни. На думку Дженніфер Мерчіа, це не найголовніше. "Президент Сполучених Штатів завжди відповідав за військові дії у Афганістані, хотів він того чи ні. Ця промова означає, що Трамп нестиме відповідальність за конкретне рішення вдатися до ескалації війни, якщо це те, що він зробить", - вважає експертка.

На думку Джейсона Лаялла, своїм зверненням щодо Афганістану президент США хоче отримати політичні дивіденди з мінімальними ризиками. "З одного боку, зрозуміло, що він слідує порадам своїх генералів, і таким чином має змогу вмити руки, у разі, якщо його зусилля у війні будуть провальними. З іншого боку, він прагне отримати винагороду, у разі, якщо його стратегія справді дозволить здійснити зміни в Афганістані, що малоймовірно, - каже Лаялл. - Трамп хоче відповідати за війну, але лише у разі, коли він її виграє. Якщо цього не станеться, тоді його генерали відповідатимуть за поразку".