Резонансний процес
19 квітня 2012 р.Щоденні газети у всьому світі надрукували фото, на якому Андерс Брейвік у перший день суду підіймає праву руку у фашистському вітанні. Дехто, однак, обрав нейтральну світлину з зображенням убивці. Ці фотографії доступні всюди, навіть якщо якась одна редакція вирішить їх не публікувати, відзначає експерт з питань комунікацій Кристіан Шиха в інтерв’ю німецькому телебаченню.
ЗМІ повинні повідомляти про суд в Осло, хоч це і викликає чимало суперечок. Зрештою, йдеться про юридичну оцінку жахливого злочину на правоекстремістському ґрунті. Інтерес громадськості є надзвичайно великим. «Це жахлива подія. Про це потрібно повідомляти. Також потрібно повідомляти про те, що підштовхує цих людей до таких дій», - вважає політолог Гайо Функе з Вільного університету Берліна. Однак висвітлювати такі процеси варто стримано, додає він. Так само за стриманість висловлюється і експерт з етичних питань Александер Філіповіч з університету в Мюнстері: «Потрібно повідомляти якогомога сухіше про те, що озвучується на процесі».
Мовчати - не вихід
Припинити висвітлення цієї резонансної справи – теж не вихід, пояснюють експерти. Адже повідомляється про всі суди, якщо ж у випадку Брейвіка зробити виняток, то це може йому тільки зіграти на руку і стати стимулом для його можливих прихильників. Натомість виважене помірковане висвітлення показує, що для Брейвіка, убивці з ненависті до людей, діють ті ж самі закони, що й для всіх інших. «Було б безвідповідальним не повідомляти про це», - переконаний експерт з питань комунікації Кристіан Шиха.
Утім, критика на адресу ЗМІ щодо способу висвітлення резонансної справи не вщухає. У Норвегії, наприклад, деякі щоденні газети й онлайн-версії видань відмовилися повідомляти про процес з поваги до жертв і їхніх родичів. Один з аргументів критиків – жертви на відміну від убивці відійшли на заднє тло.
Повага до жертв і їхніх родичів
Німецьке об’єднання журналістів у цьому питанні посилається на кодекс преси, де зазначається, що висвітлення нещасних випадків і катастроф не має переступати за межу поваги до жертв і почуттів їхніх родичів.
Голова Німецького об’єднання журналістів Міхаель Конкен зазначає: «Якщо журналісти дарують так багато простору для промов підсудного, як він того бажає, тоді жахіття його вчинків відходять на заднє тло». Так не має бути, наголошує Конкен. На його думку, представники ЗМІ повинні шукати рівновагу між завданням подавати інформацію і необхідністю захисту жертв, але в будь-якому разі не ставати мимоволі помічниками Брейвіка.