Північний Кавказ. Зона насилля збільшується

На думку експерта з питань кавказького регіону німецького фонду Наука та політика Уве Гальбаха, можна прослідкувати таку тенденцію: насилля, яке відбувається у Чечні розповсюджується все далі і далі. Спочатку це був Дагестан, потім Інгушетія, де останнім часом почастішали напади на державні установи. Схожі проблеми з’являються і в республіках, які розташовані у середній чи західній частинах Північного Кавказу. Наприклад, Кабардіно-Балкарія. Хоча й вона не вперше потрапила до зони насилля. У столиці республіки – місті Нальчику, вже теж відбувалися напади, наприклад, на відомство боротьби із торгівлею наркотиками. Говорить Уве Гальбах:

"Звичайно, тут є елементи громадянської війни. Хоча це поняття „громадянська віна” не зовсім відповідає тому, що відбувається, оскільки воюють між собою не громадяни, оскільки не лише політичні події визначають те, що відбувається. На північному Кавказі частина населення чинить насилля по відношенню одне до одного, війна іде не тільки із російськими військами, у частині республік війна іде між місцевими силовими структурами. Згадаймо про Інгушетію у минулому році, згадаємо про майже військовий стан у Дагестані.”

Правозахисні організації стверджують, що в тій ситуації, яка склалася на північному Кавказі частково винний Кремль. Розповідає Сара Райке експерт з питань Східної Європи „Товариства народів, які перебувають у небезпеці”:

„Кремль поки що не розробив жодної зрозумілої стратегії, щоб намагатися вирішити ті проблеми, які існують на північному Кавказі. Одна з проблем – дуже високий рівень корупції, велика кількість безробітних, відсутність перспектив для молодих людей.”

Про те, як Російське керівництво відреагувало на останнє загострення конфлікту на північному Кавказі розповідає кореспондент „Німецької хвилі” в Москві Анатолій Даценко:

„Першим розпорядженням президента Росії Володимира Путіна, коли йому повідомили про ситуацію, яка склалася в Нальчику, був наказ негайно блокувати місто з метою унеможливлення виходу з нього бойовиків. Путін також поцікавився взаємодією різних силових структур за умов надзвичайної обстановки. Перший заступник глави МВС Росії Олександр Чекалін припускає, що в Чечні для бойовиків склалася вкрай несприятлива атмосфера, і вони намагаються знайти притулок в сусідніх північнокавказьких республіках. Чекалін пояснює, що напередодні міліціонери віднайшли потаємне сховище вибухівки, вийшли на організаторів, блокували їх. Решта бойовиків вирішили здійснити напад на місто з метою відволікти сили правоохоронних органів республіки на себе і у такий спосіб врятувати оточену групу своїх товаришів. Заступник Генерального прокурора Росії Володимир Колєсніков назвав імена організаторів нападу. Це, сказав він, відомі релігійні фанатики-ваххабіти Анзор Астеміров та Ільяс Герчхаєв. Джерела в ФСБ Росії вважають, що ціллю бойовиків було захоплення місцевого аеропорту і викрадення літака, але завдяки оперативним діям міліції та військових це їм не вдалося. Тоді, мовляв, розлючені терористи і пішли на штурм майже усіх будівель силових структур міста. Одночасно, ФСБ не підтверджує але й не заперечує чутки про те, що в Нальчику вбито відомого чеченського польового командира Шаміля Басаєва.”

На думку співробітників правозахисних організацій, терор на північному Кавказі можна зупинити тільки одним способом. Припинити відповідати насиллям на насилля. До того ж, своє слово мають сказати провідні європейські політики. Говорить Сара Райке експерт з питань Східної Європи „Товариства народів, які перебувають у небезпеці”:

„Дуже важливо, щоб керівники країн Євросоюзу, коли відбуваються саміти Росія-ЄС, відкрито звернулися до цієї проблеми. І відверто сказали президенту Путіну, що ЄС не бажає мовчати про порушення прав людини у Чечні. Це один з перших кроків, який ще ніхто не зробив.”

Тетяна Карпенко