"Північний потік-2": вчасне завершення залежить від Данії

З-під землі виходять дві сталеві труби, закупорені пластиковими заглушками з логотипом Nord Stream 2. Двоє робітників прибирають навколо них риштування. Ця ділянка проєкту готова до введення в експлуатацію на 95 відсотків, рапортує прессекретар "Північного потоку-2". Тут, у курортному містечку Любмін на балтійському узбережжі Німеччини, що у трьох годинах їзди від Берліна, розташована зона берегового перетину другої черги газопроводу "Північний потік" - вона зв'яже його з європейською газотранспортною системою.

Терміни запуску "Північного потоку - 2" під загрозою

Запуск газопроводу запланований на кінець 2019 року, і його представники досі сподіваються встигнути вчасно, адже на дно Балтійського моря прокладено вже 87 відсотків труб.

Читайте також: Газ як знаряддя гібридної війни Росії: як з цим боротися?

Однак шанси на своєчасне введення в експлуатацію газопроводу з Росії до Німеччини тануть з кожним днем ​​- уряд Данії так і не видав дозвіл на прокладання труб в територіальних водах цієї країни в районі острова Борнгольм. І коли видасть, ніхто не знає. "Ми чекаємо на це рішення з дня на день", - говорить прессекретар проекту Єнс Мюллер (Jens Müller). За його словами, суднам-трубоукладачам може знадобитися близько півтора місяця, щоб прокласти морським дном решту 140 кілометрів труб. Питання лише в тому, коли це станеться, і за яким маршрутом проляже "Північний потік-2".

Німецька ділянка трубопроводу майже готова

На його німецькій ділянці до прийому газу з Росії готове практично все - роботи на морській та наземній ділянках газопроводу близькі до завершення. Близько 70 будівельників наводять фінальні штрихи на "майданчику прийому діагностичних і очисних пристроїв". Тут прийматимуть так звані "інтелектуальні поршні", які будуть запускатися в труби в Росії - ці пристрої пересуваються газопроводом з потоком газу і виявляють найменші зміни, а також фіксують переміщення газопроводу в результаті зовнішнього впливу. Про наукові розробки, які реалізовані в найдовшому в світі магістральному підводному газопроводі, його представники можуть говорити годинами - тільки журналістів це мало цікавить. Усіх набагато більше хвилює геополітичний аспект проєкту, що став об'єктом жорсткої критики і загрози санкцій з боку США.

Парадоксально, але під час будівництва першої черги газопроводу саме Данія була першою країною, що видала дозвіл на прокладання труб в своїх територіальних водах. Але це було до анексії Криму, війни на Сході України і буму газовидобутку в США за методом гідророзриву пласта, завдяки якому Сполучені Штати вийшли на світовий ринок постачальників скрапленого газу.

Техніка та сама, політична ситуація змінилася

Прессекретар проекту Єнс Мюллер уникає прямої відповіді на питання, як політичні дебати впливають на проєкт. "Наше завдання - реалізація проєкту, а політичні дебати - це справа уряду і партій", - каже він.

Мюллер визнає, що затримка запуску проєкту справді є можливою. Обчислюватиметься вона днями, тижнями або місяцями - залежить від уряду Данії. За його словами, попит на імпортний газ в Європі зростатиме, зокрема і тому, що Німеччина після відмови від АЕС і вугільних електростанцій потребуватиме новий ключовий енергоносій. При цьому Німеччина - головний споживач газу в Європі. "Один лише концерн BASF споживає газу більше, ніж вся Данія" - зазначає Мюллер.

Його колега Штеффен Еберт (Steffen Ebert), кажучи про значення газопроводу для регіону, називає лише дві цифри - 400 нових робочих місць, які були створені під час будівництва на острові Рюген, і 10 мільйонів євро, витрачені на одні лише заходи з охорони природи.

Відмінності між "Північним потоком-1" і "Північним потоком-2" з точки зору інжинірингу є мінімальними - діаметр труб, технології та специфікація матеріалів однакові. "Але з точки зору політики ситуація принципово інша, - говорить Еберт. - Конфлікт між Росією і Україною має великий вплив на весь проєкт".

Суперечки навколо газопроводу - результат, з одного боку, геополітичних проблем, а з іншого - наслідок економічних інтересів учасників політичної дискусії, вважає Єнс Мюллер.

Читайте також: Глава Бундестагу: "Північний потік-2" руйнує довіру східних сусідів

1230 кілометрів по дну Балтійського моря

Загальна протяжність газопроводу "Північний потік - 2" складає 1230 кілометрів, з них в німецьких територіальних водах проходять 58. У парі сотень метрів від будмайданчика - ідилічний балтійський пляж з білим піском і яхтовий порт. Під пляжем, прибережним лісом і залізничною гілкою прокладені мікротунелі, в яких проходять труби "Північного потоку - 2", тому туристи, які прогулюються уздовж моря, можуть навіть не здогадуватися, що за деревами ховається інфраструктура енергопроєкту, про який вже багато місяців сперечаються в Берліні. Але до Берліна - три години машиною.

Єнс Мюллер поспішає, після інтерв'ю йому потрібно встигнути в аеропорт, на рейс в Копенгаген. Він каже, що дозвіл данського уряду може бути отримано буквально найближчими днями.