"Північний потік-2": кому саме загрожують санкції США

У Німеччині знову говорять про "Північний потік-2" - причиною став лист посла США в Берліні Річарда Гренелла, відправлений на початку січня німецьким компаніям, які беруть участь у реалізації проекту газопроводу "Північний потік-2". У листі, про який стало відомо на минулих вихідних, американський посол попередив про ризик для компаній, які "співпрацюють з Росією в питанні експортних трубопроводів". Як з'ясувала DW, санкції загрожують не тільки компаніям-учасникам, а й майбутньому проектові загалом.

"Фінансові інвестори" газогону

Листи Гренелла отримали німецькі фірми, які беруть участь у проекті. Це, зокрема, енергетична компанія Uniper, утворена трохи більше двох років тому після поділу концерну E.On. До Uniper відійшли, серед іншого, активи, пов'язані з видобутком і переробкою газу. Також лист дипломата отримало дочірнє підприємство концерну BASF - Wintershall. Воно є найбільшим у Німеччині виробником нафти і газу.

Крім них, у проекті Nord Stream 2 беруть участь австрійська OMV, нідерландська Shell і французька Engie. Публічно з усіх іноземних партнерів проекту на ситуацію відреагував тільки шеф OMV Райнер Зеле (Rainer Seele), заявивши, що Вашингтон "перейшов до політики конфронтації". Однак, зі слів іншого представника компанії, OMV не отримував подібних листів від американського представництва у Відні. На момент публікації Engie і Royal Dutch Shell не відповіли, чи отримували вони аналогічні повідомлення.

П'ять згаданих компаній вважаються "фінансовими інвесторами" Nord Stream 2. Для ухвалення санкцій проти них у США вже створена законодавча база: закон, відомий під абревіатурою CAATSA ( "Про протидію противникам США шляхом санкцій"), був ухвалений у 2017 році і дозволяє Вашингтону накладати фінансові санкції на осіб, що інвестують кошти в будівництво російських експортних трубопроводів.

Санкції в рамках CAATSA означатимуть втрату фінансової підтримки для проекту: кожна компанія, згідно з договором, інвестує у проект по 950 мільйонів євро. Але навіть якщо "Північний потік-2" недорахується мільярдів від фінансових інвесторів, то навряд чи його можна зупинити таким чином: оглядачі сходяться на думці, що "Газпром" і Росія зможуть забезпечити фінансування і без іноземних учасників.

Підрядники "Північного потоку-2": найвразливіше місце проекту

Якщо Вашингтон справді має намір загальмувати "Північний потік-2", він повинен цілитися на інші компанії - підрядників проекту. Загалом у "Північному потоці-2" беруть участь 627 фірм-підрядників з усього світу, як сказав в інтерв'ю DW виконавчий директор Східного комітету німецької економіки Міхаель Гармс (Michael Harms). Але серед них є ті, внесок яких має вирішальне значення для реалізації проекту. Це спеціалізовані компанії, які за допомогою кораблів-трубоукладачів прокладають трубу дном Балтійського моря. Ідеться про Allseas Group, зареєстровану у Швейцарії, та італійську фірму Saipem.

Saipem свою частину роботи, розпочату ще влітку 2018 року, практично завершила, як повідомила газета Handelsblatt із посиланням на свої джерела в галузі. Однак основне навантаження із прокладання труб, за даними самого Nord Stream 2, лежить не на італійцях, а на компанії Allseas.

Саме її кораблі раніше виконували ключові роботи із прокладання іншого проекту "Газпрому" - "Турецького потоку". На кораблі Pionieering Spirit, що належить Allseas, очільник російського енергоконцерну Олексій Міллер і президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган у листопаді 2018 року оголосили про завершення морського прокладання труби до узбережжя Туреччини. Pionieering Spirit, завдовжки майже 500 метрів, встигає прокласти по дну близько п'яти кілометрів труб за день - швидше за нього робити цього сьогодні не здатне жодне інше судно.

Удар по цій точці може бути найбільш чутливим для майбутнього газопроводу: якщо санкції США будуть запроваджені проти Allseas, це означатиме вже не просто гальмування, а заморожування проекту, сказав DW партнер консалтингового агентства RusEnergy Михайло Крутіхін: "Заміни йому немає". Компанії Allseas і Saipem на прохання журналістів прокоментувати ситуацію відповіли відмовою.

"Газпром" може розраховувати, за словами Крутіхіна, тільки на допомогу трубоукладальної баржі MRTS Defender російської компанії "Межрегионтрубопроводстрой". Із її допомогою "Газпром" раніше прокладав труби з Ямалу на материк. Але, за даними Крутіхіна, це судно може прокладати труби "тільки на мілководді, і на Балтиці працювати не зможе". За даними самої компанії, глибина, на якій може працювати Defender, не перевищує 150 метрів. Для порівняння: Pionieering Spirit може класти труби на глибині до чотирьох кілометрів.

Наввипередки з часом

Річард Гренелл у листі німецьким компаніям констатував, що "тиск у Вашингтоні для заходів проти "Північного потоку-2" зростає". Обидві провідні партії - республіканці і демократи - у грудні минулого року ухвалили спільну резолюцію, яка підтримує санкції проти проекту в рамках закону CAATSA. Крім цього, у Конгресі на розгляді перебуває ще один законопроект, який, як випливає з листа Гренелла, також передбачає санкції щодо "Північного потоку-2".

Сторонній спостерігач може поставити собі питання, чому США не запроваджують санкцій вже зараз, поки проект ще не завершений. Адже підписаний у 2017 році Дональдом Трампом CAATSA хоч і носить необов'язковий характер у частині, яка стосується "Північного потоку-2", все ж дає президенту США право протистояти проекту. 

Справа в тому, що ухвалення санкцій має бути погоджене з європейськими партнерами, зазначається в тексті документа. Але головний європейський партнер цього проекту, Німеччина, - проти. Лист Гренелла викликав у Берліні різко негативну реакцію. "За моїми відчуттями, деякі члени адміністрації - проти запровадження санкцій, тому що впевнені, що це викличе зростання напруженості у трансатлантичних відносинах", - сказав DW Майкл Карпентер, керівник аналітичного центру Пенна-Байдена і колишній високопоставлений чиновник міноборони США. Сам президент Трамп, на думку Карпентера, "цілком готовий до появи тріщин" у відносинах з європейськими союзниками. Але в його адміністрації багато хто вважає санкції самі по собі "надмірним кроком" і "надає перевагу погрозам" замість реальних дій.

"Якщо інші кроки, спрямовані на те, щоб зупинити будівництво "Північного поток-2", не спрацюють, то запровадження санкції стає дуже реальним - як крайній захід", - упевнений колишній співробітник Пентагону і Білого дому Карпентер. Що стосується нового санкційного законопроекту, який згадав посол США Річард Гренелл, то Конгрес збирається розглянути його навесні цього року.

У Вашингтона залишилося зовсім мало часу, щоб зупинити будівництво газогону. За даними компанії Nord Stream 2, прокладені понад 370 із 1200 запланованих кілометрів труби дном Балтійського моря. Перший газ "Північним потоком-2" може піти вже до кінця року.