Сумнівні подарунки міністру

Уряд ухвалив рішення провести перевірку фактів щодо наявності корупційних правопорушень у діях міністра екології та природних ресурсів Ігоря Шевченка. Відповідне доручення Кабміну було розміщене на урядовому порталі у п’ятницю, 19 червня.

"У нас дружні стосунки"

Таким чином уряд відреагував на заяви народних депутатів про ознаки корупції у діях міністра. Стало відомо, що Ігор Шевченко, будучи міністром екології, регулярно літає у закордонні відпустки приватним літаком мультимільйонера Олександра Онищенка. Останній такий випадок мав місце на початку червня, коли депутат повертався разом з Онищенком літаком бізнесмена з короткої відпустки на Лазуровому узбережжі Франції. Шевченко порушення закону у цьому не вбачає. "Людина летіла на своєму літаку і привезла мене. Це аж ніяк не послуга, а дружній жест. Я і десять років тому літав із ним, коли він запрошував. У нас дружні стосунки", - сказав міністр у коментарі "Укрінформу".

Водночас громадські антикорупційні активісти вбачають у дружніх послугах мільйонера міністру конфлікт інтересів. "Звісно, просто так ніхто одним чартерним літаком разом не літає", - зауважив у коментарі DW голова українського представництва міжнародної антикорупційної мережі Transparency International Олексій Хмара. За його словами, відповідно до антикорупційного законодавства, безкоштовний переліт літаком є подарунком, які вищі посадові особи не мають права приймати, якщо це може бути пов’язано з роботою.

Кримінальна чи політична відповідальність?

Річ у тім, що серед основних сфер діяльності бізнесмена Онищенка – видобуток газу. Колишній депутат від Партії регіонів, а нині - член фракції "Воля народу" з 2012 року є власником компанії "Пласт", яка, за даними українських ЗМІ, володіє п’ятьма ліцензіями на розробку газових родовищ в Україні. А видають ці ліцензії саме структури, які підпорядковуються очолюваному Ігорем Шевченком міністерству. Конфлікт інтересів у дружніх подарунках Онищенка міністру екології вбачає і Віктор Таран, голова Центру політичних студій та аналітики. "Історія з польотами Шевченка літаком бізнесмена може стати дуже показовою щодо того, чи працює в Україні антикорупційне законодавство. Досі чинні міністри ніколи ще не були покарані за порушення цих законів", - зауважує Таран.

Експерт наголошує, що на цей випадок має звернути увагу призначений нещодавно голова антикорупційного бюро. "Звернення Кабміну для цього не потрібне. Голова Національного антикорупційного бюро може взятися за перевірку, навіть побачивши інформацію у пресі. Він має своєю активною позицією подолати скепсис суспільства, яке не вірить, що корупція у вищих ешелонах влади є непоборною", - каже Віктор Таран.

Позитивно оцінює ініційовану урядом перевірку і заступник голови парламентського комітету з питань протидії корупції Віктор Чумак. "Якщо буде доведено конфлікт інтересів, має бути політична відповідальність. Міністр може бути знятий коаліцією за такі речі", - сказав представник фракції "Блоку Петра Порошенка" у розмові з DW.

Німецький досвід: відставки за польоти і за "дружні послуги"

Міжнародний досвід вказує на те, що відставки політиків і посадовців можливі як за "дружні жести", так і за інші дрібні зловживання. Приміром, президент Німеччини Крістіан Вульфф 2012 року подав у відставку після того, як прокуратора звернулася до Бундестагу з проханням зняти недоторканість з Вульффа для проведення слідчих дій у справі за підозрою у корупції. Екс-президенту закидали, що він, ще будучи на посаді голови уряду землі Нижня Саксонія, під час відпустки переночував у готелі коштом свого друга. Друг - відомий кіновиробник - заплатив за номер Вульффа 400 євро. Прокуратура підозрювала, що в обмін на цей "дружній жест" бізнесмен очікував урядових преференцій для виробництва фільмів.

Були свого часу і відставки у Німеччині, пов’язанні з любов’ю політиків безкоштовно політати. Приміром, співголова Лівої партії Ґреґор Ґізі 2002 року пішов з посади сенатора землі Берлін з питань економіки після того, як стало відомо, що він використав для безкоштовної приватної подорожі бонусні милі авіакомпанії, які він назбирав, літаючи у відрядження як депутат Бундестагу. Тобто, коштом платників податків. Така сама доля спіткала й депутата від Зелених Джема Ездеміра, якому довелося відмовитися від посади партійного речника з питань внутрішньої політики. Ездемір, як з’ясувалося, також безкоштовно літав за депутатські бонуси, а також позичив 80 тисяч марок у свого приятеля, який був радником з питань піару і міг мати від дружби з депутатом якісь преференції.