Пільги для програмістів

Не платити податки аж десть років – це не мрія, а реальність українських програмістів. Такими пільгами їх ощасливили Януковичі. Один - Віктор Янукович-молодший - розробив відповідний законопроект, його батько – президент України Віктор Янукович - підписав його. Янукович-старший не раз називав ІТ-галузь однією з пріоритетних для України. А за словами ініціаторів закону, зростання у сфері продукування програмної продукції складає в середньому 40% на рік, при цьому українські конкуренти – Індія, Білорусь, Росія – не гають час і вже запровадили пільги для підтримки програмістів. Тож конкуренція за українські «айтішні мізки» посилюється.

Починаючи з 2013 року підприємці, які постачають програмну продукцію, будуть звільнені від сплати податку на додану вартість. На десять років звільняються від сплати ПДВ, зокрема, операції з комп’ютерним програмуванням операційних систем, постачанням додаткових, розважальних або навчальних комп’ютерних програм, а також програмуванням Інтернет-сайтів і онлайн-сервісів. Окрім цього українські «айтішники» платитимуть лише 5 відсотків податку на прибуток.

Невиправдані очікування

Однак пільгу, якої так чекали програмісти щодо зниження податку на доходи фізичних осіб, президент відхилив. «Понад 80 відсотків витрат, які несуть ІТ-компанії, - це витрати на фонд оплати праці. На це не зважили. Тож цей закон не в повній мірі відображає потреби цієї галузі», - зауважила в інтерв’ю Deutsche Welle керівник департаменту представництва інтересів компаній-членів Європейської бізнес-асоціації Світлана Михайловська. Президент відхилив запропоновану програмістами норму, бо це, на його думку, могло би призвести до істотних втрат у бюджеті, а також суперечило би принципу рівності всіх платників податків перед законом. «Яка дискримінація!? Шахтарі ж мають таку пільгу?», - дивується представниця ЄБА.

ІТ-компанії апелюють до того, що з огляду на високий попит за кордоном на українських фахівців, аби втримати програмістів в Україні вони мають їм платити високі, легальні зарплати, і відповідно податки з фонду оплати праці складають левову частину їхніх витрат. При цьому, сплачуючи високі податки, у кінцевому результаті їхні працівники все одно отримають не надто високі пенсії – так вже влаштована діюча в Україні солідарна пенсійна система. Керівники ІТ-компаній вказують на приклад сусідньої Білорусі, де для підприємств парку високих технологій податок з фонду оплати праці стягують, орієнтуючись не на заробітки «айтішників», а на середню зарплатню по країні.

Насторожливі новації

ІТ-компанії скептично оцінюють пільгові нововведення і не хочуть поспішати з їх застосуванням. Вони зауважують, що закон надає пільги лише для програмного забезпечення, хоча частіш за все компанії не спеціалізуються суто на цьому виді діяльності, а ще й паралельно надають ІТ-послуги. «Цей закон «половинчастий». На одне є пільга, на інше - немає. Тож потрібні будуть додаткові витрати на ведення бухгалтерії, а особливих вигод ці пільги не дають», - каже Сергій Литвиненко, директор центрального українського офісу корпорації «Галактика», що постачає програмне забезпечення для підприємств.

Найбільше нарікань у програмісті викликає норма про те, аби отримати податкову пільгу компанія повинна мати бездоганну податкову репутацію. «Враховуючи як працює наш бюрократичний апарат, коли заборгованість по податкам виникає через зволікання чиновників, то ця норма є надзвичайно «слизькою», - наголошує Литвиненко.

Кому полегшення?

Невеликі ІТ-компанії побоюються складної процедури оформлення документів на отримання податкових пільг і теж не збираються ними скористатися. «Якщо б процедура була максимально прозорою і відкритою, то можна було б подумати. Але це полегшення – лобі великих підприємств», - сказав Deutsche Welle власник компанії TutHost Денис Семенюк. Як відомо, багато українських ІТ-компаній здебільшого працюють на аутсорсингу, аби мінімізувати свої витрати, тож податковими полегшенням вони не зможуть скористатися, констатує юрист, який спеціалізується на ІТ-галузі Олександр Грачов. Він каже, що пільгами, які пропонує держава, можуть скористатися лише одиниці. «Бухгалтерія таких компаній повинна бути «бездоганно чистою», компанія повинна бути готова до частих перевірок податкової і корупції у цих органах», - констатує Грачов. Він називає закон формальним і неефективним.

Програмісти розраховують на внесення змін до документу відповідно до потреб галузі. Європейська бізнес-асоціація вже готова підготувати такі зміни до закону, аби реально спростити діяльність ІТ-компаній в Україні.