У Словаччині та Польщі опір прийому біженців зростає
7 січня 2016 р.
Реагуючи на заворушення, які відбулися у Кельні в ніч на п’ятницю, 1 січня, глава уряду Словаччини Роберт Фіцо заявив, що його країна й надалі опиратиметься запровадженню обов’язкових квот на розподіл біженців між країнами ЄС. Крім того, він говорить про необхідність запобігти утворенню закритої мусульманської спільноти у країні. "Ми не хочемо, щоб у Словаччині могло статися щось подібне, як у Німеччині", - застерігає словацький глава уряду.
Подібна риторика лунала в четвер і з Варшави. Віце-прем'єр Польщі Пьотр Глінський використав приклад кельнських заворушень, говорячи про свої застереження щодо біженців. За його словами, Варшава ретельно перевірятиме тих, кого приймає. "Ми хочемо допомогти біженцям, які втікають від війни, жінкам, дітям та літнім людям. Але не бачимо жодної необхідності, щоб молоді чоловіки, "герої" Ккльнських заворушень також перебували у Польщі", - зазначив він. Глава уряду Беата Шидло солідарна з цією позицією. "Те, що зараз відбувається у Німеччині, демонструє, що проблеми серйозніші, ніж, на жаль, здавалося європейським лідерам", - зазначила вона.
При цьому про тих, хто чинив напади в німецькому місті, достеменно й досі відомо не багато. Як повідомлялося, у новорічну ніч у центрі Кельна, біля головного вокзалу та Кельнського собору, зібралися близько тисячі чоловіків, чия зовнішність, за даними поліції, може вказувати на їхнє "арабське чи північноафриканське" походження. Із цієї маси виокремилися групи, які, в свою чергу, оточували, нападали та грабували жінок. Поліція веде розслідування, на даний момент ідеться про наявність 16 підозрюваних у скоєнні злочинів.