Варіації на тему незаконного збагачення

Складається враження, що після визнання наприкінці лютого Конституційним судом (КСУ) неконституційною статтю Кримінального кодексу України про незаконне збагачення народні депутати та український президент влаштували своєрідне змагання: хто швидше напише законопроект, який поверне кримінальну відповідальність за цією статтею.

Своє рішення КСУ тоді пояснював, зокрема, тим, що стаття щодо відповідальності за незаконне збагачення не узгоджується з принципом презумпції невинуватості. Тобто, ця стаття зобов'язувала самого підозрюваного доводити законність його статків.

Нині у Верховній Раді зареєстровано сім нових законопроектів. Один з них від Петра Порошенка, п'ять - від народних депутатів з різних фракцій та мажоритарників і ще один як окрема законодавча ініціатива Юлії Тимошенко.

Парламентський комітет з питань забезпечення правоохоронної діяльності мав розглянути всі ці законопроекти на своєму засіданні у середу, 13 березня. Але цього так і не сталося. Як пояснив голова комітету Андрій Кожем'якін, не всі з семи поданих законопроектів мають висновки головного науково-експертного управління Верховної Ради.

Сім законопроектів: написані поспіхом            

Експерт з антикорупційної політики Центру політико-правових реформ Микола Хавронюк проаналізував усі сім законопроектів і дійшов висновку, що вони надзвичайно ускладнюють збирання доказів незаконного збагачення, а деякій взагалі унеможливлюють це.

Наприклад, законопроект про  криміналізацію незаконного збагачення від Юлії Тимошенко, який був зареєстрований у парламенті найпершим, за словами експерта, пропонує спочатку через суд доводити незаконність набуття активів, і лише після завершення всіх судових процесів включно з апеляцією та касацією правоохоронці зможуть відкрити кримінальне провадження за незаконне збагачення.

Ще один законопроект авторства мажоритарника Віктора Чумака та представниці фракції "Блок Петра Порошенка" (БПП) Наталії Новак  передбачає, що слідчі будуть змушені доводити, що чиновник збагатився з незаконних джерел. І тут вже починаються проблеми, оскільки є висока ймовірність того, що цивільне законодавство "конфліктуватиме" з антикорупційним, вважає експерт. Наприклад, особа може надати договір, що законно отримала, наприклад, гроші за якусь послугу, але по антикорупційному закону це буде порушення. "Це як з книгою Януковича, за яку він отримав великий гонорар. По цивільному праву там наче все було добре, але порушувало антикорупційне. Бо ж книгу він не писав, а гонорар був звичайним хабарем",  - каже Микола Хавронюк. 

Законопроект депутата фракції БПП Мустафи Наєма пропонує починати розслідувати незаконне збагачення, коли особа отримала дохід від ста неоподаткованих мінімумів. Це приблизно 96 тисяч гривень і це дуже мало, застерігає Хавронюк. Він вказує на те, що детективам НАБУ доведеться розслідувати дрібні правопорушення, які завантажуватимуть слідство, а до серйозних правопорушень не доходитимуть руки.

У законопроекті  мажоритарника Юрія Дерев’янка, де пропонується розслідувати справи про незаконне збагачення, коли рівень доходу та активів в два з половиною рази перевищує задеклароване, експерт Центру політико-правових реформ розгледів порушення рівності громадян перед законом.

Текст законопроекту депутата від фракції "Об’єднання "Самопоміч" Єгора Соболєва поки що відсутній на сайті Верховної Ради, а законопроект депутата від БПП Сергія Капліна повністю повторює президентський, зазначає Хавронюк.

Найбільше запитань до законопроекту Порошенка

Найбільше шансів бути розглянутим у Верховній Раді вже найближчим часом  має законопроект Петра Порошенка. Український президент визначив свій документ як невідкладний. Однак в експертів щодо нього і найбільше застережень. У Центрі запобігання корупції наголошують, що запропонована президентом норма - гірша, ніж норма про незаконне збагачення, запроваджена 2011 року за часів Віктора Януковича.

За законопроектом Порошенка, для притягнення чиновників до відповідальності за необґрунтовані статки слідству потрібно буде спочатку доводити, що такий чиновник не отримував хабарі або не зловживав владою. Як пояснила експертка Центру протидії корупції Анастасія Красносільська, це означає, що на першому етапі слідчі НАБУ мають розслідувати, чи були факти зловживань службовим становищем, і якщо їх немає, тоді вже приступити до розслідування незаконного збагачення.

"Законопроект президента не вирішує проблему, а робить ще гірше. За його схемою довести склад злочину буде просто неможливо. Це апріорі мертва стаття, покарань за яку не буде, бо це не реально довести", - наголошує Красносільська. При цьому вона переконана, що  жоден із законопроектів не виправить ситуацію, адже нова редакція статті почне працювати лише з моменту її ухвалення і не матиме зворотної дії.

Експерти сходяться на тому, що навіть найкращий з семи запропонованих законопроектів не здатен повернути покарання чиновників за незаконне збагачення. "Законопроекти сирі. Готувалися поспіхом на колінах. Всі поспішали їх подати, але вони вже нічого не змінять", - констатував співзасновник антикорупційної організації State Watch Олександр Лємєнов. На його думку, Конституційний суд подарував амністію всім вискокопосадовцям, яких підозрювали в незаконному збагаченні. "Усі резонансні справи проти високопосадовців будуть закриті. На незаконному збагачені поставили жирну крапку", -  переконаний Лємєнов.

До речі, НАБУ вже повідомило про закриття 65 кримінальних проваджень в частині незаконного збагачення.