Пішки до Криму: відвідини родичів як випробування

Діставатися на півострів Крим, анексований Росією в березні 2014 року, стає дедалі складніше. Спершу до Криму були скасовані авіарейси з усіх країн, окрім Росії. А починаючи з 27 грудня 2014 року "Укрзалізниця" скасувала поїзди на півострів. Відтепер відповідні потяги ходять лише до станцій Новоолексіївка та Херсон. Окрім того, днем раніше було припинено "перевезення залізничним транспортом будь-яких вантажів між материковою частиною України та Кримом", додається у повідомленні української залізниці. У прес-службі компанії на запитання DW не змогли уточнити, скільки часу буде діяти "пауза в сполученні з Кримом", проте додали, що триватиме вона "до врегулювання конфлікту і стабілізації ситуації" на півострові.

"Основна причина - терористична загроза"

У міністерстві інфраструктури України також повідомили про припинення з 26 грудня автомобільних пасажирських перевезень до Криму. "Відсьогодні автомобільні перевізники та власники автобусних станцій повинні припинити продаж квитків та перевезення пасажирів на автобусних маршрутах, що з’єднують материкову частину України з територією Автономної Республіки Крим", - зазначається у повідомленні на сайті відомства. Утім, як зазначили у прес-службі міністерства в коментарі DW , це рішення - рекомендація. "Ми ж не можемо заборонити приватним компаніям здійснювати перевезення", - зауважили у відомстві.

Президент України Петро Порошенко пояснив на прес-конференції 29 грудня, що закриття залізничного та автобусного сполучення з Кримом пов’язано з відсутністю ефективної перевірки транспортних засобів. "Зараз відпрацьовується питання, яким чином налагодити ефективний огляд і перевірку цих засобів пересування", - зауважив Порошенко. За його словами, легкові автомобілі легше перевіряти, передає "Інтерфакс-Україна". "Немає жодної блокади Криму. Є заходи, що забезпечують захист України від диверсійних груп", - наголосив голова держави.

Як діставатися?

Як написав на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook самопроголошений міністр транспорту Криму Анатолій Цуркін, між Сімферополем та Новоолексіївкою, між Джанкоєм та кордоном, а також буферною зоною між територіями Херсонської області та півострова було організовано автобусне сполучення. Утім, люди, з якими поспілкувалася DW, автобусними сполученнями переважно скористатися не змогли.

Мешканець Сімферополя Алі Меметов намагався потрапити з материкової України до Криму 28 грудня. У своїй сторінці в Facebook він написав, що на українському природонному пункті пропуску він простояв близько двох годин у черзі. Після перетину "кордону" йому довелося пройти близько трьох кілометрів буферної зони пішки, а потім знову стояти в черзі уже на російському пункті пропуску.

Перетин "кордону" пішки

Основною транспортною артерією є півострів Чонгар, який належить до Херсонської області. Українські поїзди доходять лише до станції Новоолексіївка, розташованої на материку. Звідти до "кордону" можна дістатися на таксі за 100 гривень з людини. Далі - пішки, кажуть подорожувальники. Львів’янці Ользі Чепіль, яка їздила з чоловіком 30 грудня на Новий рік до родичів у Криму, пощастило менше. На українському боці "кордону" її чекала довга черга. "Оскільки це пункт пропуску тільки для автомобілів, дуже важко було стояти в полі, це практично траса. З усіх боків дув вітер, було холодно", - розповідає Ольга. За її словами, грітися можна було на заправці неподалік, а також в наметі, який поставили працівники Державної служби з надзвичайних ситуацій України.

Втім, зауважує Ольга, багато людей не наважувалися іти грітися, оскільки боялися потім не повернутися в свою чергу. Чекати на паспортний контроль українці довелося близько трьох з половиною годин. А загалом родина витратила майже п’ять годин на перетин обох - українського та російського - пунктів пропуску, зазначила Чепіль.

Шалені ціни

Кримчанка Ніна Новах, яка живе в Києві, їхала днем пізніше. Вона сіла на прямий автобус до Сімферополя за 350 гривень. "На двох кордонах ми стояли загалом годину. До Сімферополя доїхали за три", - розповіла вона. На зворотньому шляху ж українка їхала лише до кордону - за 500 рублів (близько 150 гривень), оскільки до Новоолексіївки з неї просили 2000 рублів (приблизно 600 гривень), розповідає Новах.

А ось родичі киянки Марії Шубчик, родом з Севастополя, простояли на кордоні понад шість годин, аби виїхати з півострова. "Єдині, хто від цієї ситуації виграли - це водії таксі або маршруток, які, використовуючи безальтернативність ситуації, беруть за поїздку до кордону з подорожуючих шалені гроші", - говорить Марія Шубчик.

"Це знущання над людьми"

На питання DW, як він оцінює рішення української сторони, Алі Меметов відповів: "Жахливо! Це дуже важко добиратися з сумками, а ще жахливо холодно. Я в шоці! Коли це все завершиться?" - обурюється він. Подібної думки дотримується і Ніна Новах. "Я від початку не підтримувала окупації. І я не розумію, чому повинна страждати я і такі люди, які не підтримують Путіна. По суті, страждають українці", - з гіркотою наголошує вона. "Ситуація з транспортною блокадою Криму зачепила в першу чергу тих кримчан, які не розірвали та не хочуть рвати зв’язків з материком", - зауважила Марія Шубчик. А от ті кримчани, які не бачать свого майбутнього разом з Україною, і раніше не особливо активно користувалися транспортним сполученням з материком, додає вона.

Із більшим розумінням до рішення Києва поставилася Ольга Чепіль. "Я не маю нічого проти, але хай зроблять нормальні умови для людей. Бо це було знущання. Я не розумію, чому звичайні люди мають стояти на морозі чотири години, причому не зі сторони Криму, а зі сторони (материкової. - Ред.) України", - говорить вона. За її словами, на українському пункті пропуску не вистачає прикордонників, вони втомлені.

Співрозмовники DW зауважили, що на пунктах пропуску у них лише перевіряли паспорти, натомість про ретельний контроль не йшлося. І вже на блокпостах на материковій України оглядали машини, що їхали з Криму, кажуть подорожувальники.

"На війні, як на війні"

Посилення контролю над транспортним сполученням з Кримом та Донбасом викликано тим, що в Україні активізувалися ризики і загрози терористичної діяльності, говорить керівник центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко. Зокрема, він наводить приклади вибухів у Харкові та Одесі. "Друга важлива причина - економічна блокада. Росія проти нас використовує методи економічної війни. А чому ми не можемо використовувати такі самі методи? На війні, як на війні, на жаль", - зауважив Фесенко в інтерв’ю DW.

На думку експерта, це мають бути тимчасові заходи. "Якщо ситуація владнається, то треба продумати стратегію, коли економічні зв’язки з цими регіонами зможуть стати засобом поступової непрямої реінтеграції цих регіонів, відновлення їх зв’язків та залежності від України", - зазначає Володимир Фесенко. Наразі, за його словами, у Києва нема стратегії ані щодо Криму, ані щодо Донбасу.