Радослав Сікорський про Україну: Запроваджувати санкції ще зарано

Deutsche Welle: пане Сікорський, на початку Мюнхенської конференції з питань безпеки ви зустрілися з міністром закордонних справ України Леонідом Кожарою. Досі ви постійно застерігали від кривавого сценарію, який може розгорнутися в Україні. Чи змінилося щось після вашої розмови з українським колегою?

Радослав Сікорський: Нині я бачу кращі можливості для діалогу між владою й опозицією. Україна потребує термінових реформ, а їх може здійснювати тільки ефективний і стабільний уряд. Я радію тому, що уряд у Києві розглядає можливість внесення змін до Конституції, які могли б створити кращий баланс між повноваженнями президента й парламенту. На цьому могли б зійтися і опозиція, і влада.

Опозиція каже, що Україні потрібен "план Маршалла", тобто план відбудови. Як на це дивиться польський уряд із огляду те, що ви вже маєте досвід отримання допомоги на шляху до ЄС?

Україна вже має "план Маршалла". Я тільки нагадаю, що коли Польща підписала угоду про асоціацію з ЄС у 1993 році, то отримувала з Брюсселя мінімальну фінансову допомогу. Ми одержали пропозиції допомоги і зі США, але не скористалися ними або повертали їх. Натомість Україна могла б одразу отримати мільярдну фінансову допомогу від Міжнародного валютного фонду, як тільки розпочне запроваджувати реформи. Також допомогу пообіцяли Брюссель, Європейський банк реконструкції та розвитку і Європейський інвестиційний банк. З угодою про асоціацію з ЄС надійність України зросла б і вона змогла б отримувати дешевші кредити.

Іншими словами, Україна має достатньо допомоги?

Якщо Україна хоче обговорювати кошти та допомогу для реалізації угоди про асоціацію, ми маємо бути відкритими для цього.

Під час Мюнхенської конференції ви проведете зустрічі з міністрами закордонних справ Німеччини та Росії. Що б ви хотіли почути від Москви?

Коли Росія запропонувала Україні дешевший газ і кредити, ішлося про акт "християнського милосердя". Нині ми чуємо про якісь умови. Я б хотів почути думку Росії про актуальні події в Україні та спитати, чи не вважає Росія, що Україна має сама вирішувати свою долю.

Наскільки при цьому ви узгоджує свою позицію з німецькою?

Ми це обговорювали, адже важливо, щоб дві великі держави Євросоюзу узгоджували свої позиції. До того ж, Німеччина та Польща серед країн Європи найбільше цікавляться Україною. Між нами немає суперечностей, у той час як інші країни ЄС говорять про санкції. На думку Варшави та Берліна, для цього ще було б зарано.

Коли вас питають про позитивний сценарій розвитку подій в Україні, ви говорите про поділ відповідальності між опозицією та владою в Києві. Чи згадуєте ви при цьому досвід Польщі в 1989 році, коли опозиція та комуністи, що були при владі, сформували спільний уряд?

Успішна трансформація нам фактично вдалася. Але на початку відбувся компроміс, який усіляко критикували. Пропозиція президента Януковича для одного з лідерів опозиції - посада прем´єр-міністра - нагадує нам те, що тоді було в Польщі, - "наш президент, ваш прем´єр-міністр". Це добре вдалося. Життєві стандарти в Польщі та Україні тоді були схожими, а сьогодні ми втричі заможніші, ніж українські сусіди. Це цінний досвід, яким можна скористатися.