ЗМІ в Україні - заручники пропаганди й олігархів

У черговому рейтингу свободи слова міжнародної організації "Репортери без кордонів" Україна піднялася на 22 позиції - з 129-го на 107-е місце. Втім, медіа-експерти цей результат успішним не вважають. Чому так, які найголовніші проблеми українських ЗМІ та з якими небезпеками стикаються українські журналісти, DW поговорила з представницею "Репортерів без кордонів" Ульріке Грускою.

DW: Пані Груска, як ви оцінюєте актуальну позицію України в міжнародному рейтингу свободи преси, складеному "Репортерами без кордонів"?

Ульріке Груска: Україна цьогоріч опинилась на 107 місці нашого рейтингу, тобто вона піднялася в ньому на 22 сходинки. Ситуація у країні покращилася, але треба наголосити, що деякі країни змінюють позицію залежно від того, на яку позицію пересуваються у рейтингу інші. Водночас ми спостерігаємо в Україні, як поступово ситуація для журналістів поліпшується, оскільки на Сході країни зараз спадає активність бойових дій, у ході яких раніше журналісти гинули або ж зазнавали поранень.

Які найбільші проблеми медіа в Україні?

Досі залишається складною ситуація з безпекою, журналісти часто не мають доступу до певних регіонів на Сході України, а коли там відбуваються бойові дії, журналісти добряче ризикують життям. Крім того, виникають труднощі з підготовкою репортажів з Криму. На решті ж території України тривають зміни. Ми вітаємо ініціативу зі створення суспільних ЗМІ та ухвалення відповідного законодавства. Однак наразі все це перебуває лише на початковій стадії. На українські ЗМІ чинять суттєвий вплив олігархи, зокрема, йдеться про телебачення.

Якщо відволіктися від Східної України, де тривають бойові дії, та подивитися на решту України, чи можна тут помітити якісь покращення?

Можна говорити про зовсім незначні зміни. Підвищення України в рейтингу свободи преси відбулося передусім через те, що на Сході країни поменшала активність бойових дій. А те, що відбувається на решті території Україні, це лише маленькі кроки вперед. Все проводиться дуже повільно, як-то розбудова суспільного телебачення і радіомовлення. І проблеми, з якими стикаються журналісти, залишаються тими ж, що і минулими роками.

Чи оцінювали ви ситуацію в Криму?

У нас немає взагалі або є дуже мало інформації щодо анексованого регіону. Щодо Криму, то в Україні нещодавно була одна з наших колег, яка досліджувала для нас ситуацію в Україні, зокрема, вивчала ситуацію в Криму, адже там проблеми зовсім інші, ніж на решті території України.

Як анексія Криму та ситуація на Сході України вплинули на свободу преси?

Загалом анексія Криму та конфлікт на сході України негативно позначились на безпеці журналістів. Преса опиняється під загрозою під час бойових дій або у випадку нез'ясованої ситуації. Нас непокоїть те, що дискусія з цих приводів стає дедалі складнішою, і у ній йдеться уже не про факти та аргументи, а швидше про емоції, обмін пропагандистськими повідомленнями з обох боків, інформаційну війну. А вільна журналістика, журналістика фактів - зникає.

А чи можна говорити про інформаційну війну в Україні між різними силами?

Коли ми говоримо про війну пропаганди або інформаційну війну, слід бути обережним із цими поняттями, адже похапливі висновки й навішування ярликів не сприяють спілкуванню. Те, що ми бачимо: як на перекрученій або неправдивій інформації намагаються побудувати пропаганду й політику - називайте це війною чи атакою, але для журналістів це все дуже складно.

"Репортери без кордонів" як організація може якось вплинути на ці процеси?

Як організація ми, передусім, можемо оприлюднити певні дані, повідомити про щось, задокументувавши проблемні випадки і оцінивши ситуацію в Україні. Конкретним журналістам, які переслідуються, ми можемо допомогти на місці. В екстремальних випадках - коли проти журналістів подають судовий позов або захоплюють їх в полон, а потім звільняють, і вони через це опиняються у складній ситуації, - журналісти можуть розраховувати на нашу підтримку. Це наше головне завдання.

Більшість українських ЗМІ в своїй редакційній політиці дуже залежать від своїх власників - українських олігархів. Чи ви з цим погоджуєтесь?

Те, що в Україні багато ЗМІ залежать від олігархів, і те, що ці олігархи використовують медіа у власних політичних або економічних інтересах, є одним з тих факторів, що негативно впливають на свободу пресу в Україні. З іншого боку, значно краще, коли різні ЗМІ належать різним олігархам. Вони можуть виступати одне проти одного, і тоді шанси, що випливе певна інформація, значно вищі. ... Тож, з цього погляду, ситуація значно краща, ніж у країні, де влада або певна група має абсолютну монополію. Але така ситуація, коли журналісти мусять орієнтуватися на позицію своїх власників, далека від ідеалу, коли журналісти й редактори можуть працювати вільно.