Референдум у Туреччині: як це було
Виборча комісія Туреччини оголосила про перемогу на референдумі прихильників президентської республіки, але опозиція вимагає перерахунку голосів. Все, що потрібно знати про плебісцит, - у фотогалереї DW.
Відмова від спадщини Ататюрка
За офіційними попередніми даними, близько 51,4 відсотка турецьких виборців проголосували на референдумі 16 квітня за розширення повноважень глави держави, 48,6 відсотка - висловилися проти. Це означає перехід Туреччини від парламентарної форми правління, встановленої в першій половині XX століття за Мустафи Кемаля Ататюрка, до президентської.
Опозиція не визнає результатів
Найбільші опозиційні "Республіканська народна партія" (CHP) і прокурдська "Демократична партія народів" (HDP) мають намір оскаржити результат конституційного плебісциту і вимагають перерахунку голосів. Багатьом виборцям видавали бюлетені без печатки, але турецька Верховна виборча комісія визнала їх дійсними. Фальсифікації можуть становити три-чотири відсотки голосів, припускають в опозиції.
Великі міста висловилися проти
У двох найбільших містах країни - Стамбулі й Анкарі - більшість виборців висловилися проти пропозиції Реджепа Таїпа Ердогана. В Анкарі "ні" ініціативі президента сказали 51,1 відсотка тих, хто проголосував, в Стамбулі - 51,4 відсотка. Третє за чисельністю населення місто Ізмір також відкинуло ідею переходу Туреччини до президентської республіки: там проти висловилися 68,8 відсотка виборців.
Як голосували турки за кордоном
За перехід Туреччини до президентської республіки висловилися 63 відсотки турків, які живуть в Німеччині, 64,9 відсотка - у Франції, 71 відсоток - в Нідерландах. У США 83,8 відсоток громадян Туреччини, навпаки, відкинули конституційну реформу.
Протести проти результату плебісциту
Масштабних протестних акцій не було, але в Анкарі кілька противників переходу Туреччини до президентської республіки зібралися біля офісу опозиційної партії CHP і біля будівлі центрвиборчкому. У низці районів Стамбула й Ізміра люди розбивали горщики та блюдця на знак невдоволення. На площі Таксім (на фото) в Стамбулі ввечері 16 квітня "з міркувань безпеки" було перекрито рух транспорту.
Референдум щодо смертної кари?
Першою ініціативою Ердогана після оголошення перемоги на референдумі стала пропозиція запровадити смертну кару. Якщо ідея не отримає підтримку більшості в парламенті, то це питання теж можуть винести на референдум, заявив президент Туреччини перед своїми прихильниками в Стамбулі ввечері 16 квітня.
18 пунктів
До конституції Туреччини будуть внесені 18 поправок. Відповідно до них, посада прем'єр-міністра буде скасована, глава держави зможе призначати і звільняти міністрів і суддів, розпускати парламент, правити за допомогою указів та оголошувати надзвичайний стан. Критики реформи побоюються встановлення в країні диктатури чинного президента Ердогана.
Ердоган буде при владі до 2029 року?
Якщо результат референдуму набуде чинності, незважаючи на протести опозиції, в Туреччині буде запроваджено перехідний період до 2019 року. Тоді відбудуться місцеві, парламентські та президентські вибори, і почне діяти нова форма правління. Одна людина матиме право займати пост президента два терміни поспіль. Таким чином, Ердоган матиме право залишатися на цій посаді до 2029 року.