Культурна столиця 2014
27 грудня 2013 р.На самому старті перебування Риги у статусі культурної столиці Європи тисячі латвійців планують вийти на вулиці для участі в масовій акції. Люди хочуть сформувати живий ланцюг, що простягнеться від старої Національної бібліотеки в старому місті до нової будівлі бібліотеки на іншому березі Західної Двіни. Потім вони мають з рук в руки передавати книжки.
2014-ий рік, коли Рига носитиме почесне звання європейської культурної столиці, - це насамперед "рік для жителів міста", каже Аіва Розенберга, програмний директор року культурної столиці: "Якщо мешканці Риги будуть щасливими та зберігатимуть ентузіазм, тоді все сподобається й іншим".
Мало грошей, багато планів
Культурна столиця Європи Рига мусить обходитися дуже обмеженим бюджетом. П'ять років підготовки і сам рік у статусі культурної столиці мають бюджет 24 мільйони євро. Тому, на відміну від інших культурних столиць Європи, у Ризі відмовилися від інвестицій в інфраструктуру. Нова Національна бібліотека, що виглядає наче скляна гора, була спроектована ще задовго до того, як стало відомо про присудження титулу культурної столиці, - у 90-х роках минулого століття, коли Рига економічно ще міцно стояла на ногах.
До фінансової кризи 2008 року в Латвії та її столиці спостерігався справжній бум. Через кілька місяців після банкрутства американського банку Lehman Brothers стався крах великого латвійського банку. Після того пішла лавина: зменшення зарплат на щонайменше 30 відсотків, скорочення тисяч робочих місць, урізання пенсій, закриття шкіл і лікарень. Маленька країна та її 2,3 мільйона населення опинилися на межі економічної прірви.
Відтоді багато людей виїхали з Латвії, а в декого досі ностальгія за радянськими часами, коли у всіх була робота та певна опіка з боку держави. Протестів нема, кожен намагається боротися сам за себе. За характером латвійці - радше борці-одинаки, вважає Анна Мугка, відповідальна за співпрацю з іноземними ЗМІ у фонді Рига-2014.
Співоча нація
Культурне життя в Латвії нерозривно пов'язано з музикою. Адже латвійці дуже люблять співати. "Ми співаємо від колиски до могили", - каже Анна Мугка. Пісні лунають у будь-яку пору року з давніх-давен. "Ми були землеробами, спершу працювали для німецьких панів, а потім самі на себе", - пояснює Мугка. Як відомо, зауважує жінка, спів часто допомагає під час фізичної роботи. І не лише тоді. У часи радянської окупації свята, на яких виконувалися народні пісні, посилювали національну ідентичність латвійців. З того, згадує Анна Мугка, навіть вийшла "співоча революція".
Улітку 2014 року під час World Choir Games 20 тисяч співаків з майже 90 країн мають заполонити Ригу своїм співом. Упродовж року з концертами виступлять такі латвійські зірки зі світовим ім'ям, як Марисс Янсонс, Еліна Гаранча, Гідон Кремер. Латвійська національна опера відкриє рік культурної столиці прем'єрою мультимедійної постановки опери Рихарда Вагнера "Рієнці". З цієї композиції свого часу почалася робота видатного німця на посаді капельмейстера в Ризі (1837-1839).
Насичена програма
Загалом у програмі Риги-2014 - близько 200 культурних проектів і різноманітних заходів. Чимало з них присвячені як латвійській, так і європейській історії. Прямий перехід від минулого до сьогодення і майбутнього пропонує проект "Бурштиновий шлях". Адже він не лише знайомить з культурним значенням першої валюти Балтики, а й запитує, що нині змінилося уздовж історичного Бурштинового шляху, який колись вів від Рима до Чорного моря. Це також пошуки відповіді на питання, що несе з собою майбутнє. Адже на початку року, як відомо, у Латвії запровадять євро.
У січні 2014 року в Національному латвійському музеї мистецтв відкриється виставка "1914". За словами Аіви Розенберги, організатори вирішили, що в програмі має бути відображено початок Першої світової війни. Але з несподіваним підходом. У фокусі виставки - позиції митців, які походять з 11 країн, заснованих після Першої світової війни. Тобто, власне, таких держав, як Латвія.
Те, що латвійська історія була буремною, добре відомо. Утім, 2014 року європейська культурна столиця Рига проллє світло і на один з найтемніших розділів історії країни. Будівля колишнього Комітету державної безпеки, котра колись була місцем страху та залякування, від травня має відчинити двері для громадськості.
Великі зміни починаються з малого
Програмна директорка року культурної столиці в Ризі Аіва Розенберга, говорячи про 2014 рік, найбільш охоче розповідає про малі проекти. "Іноді ці проекти настільки малі, що на Заході, можливо, з цього тільки сміятимуться",- каже Анна Мугка. Але для Риги, на її думку, вони дуже важливі.
Наприклад, подвір'я в середині простого житлового блоку, яке мешканці професійно озеленили за підтримки фахівців. Тепер там чудовий ігровий майданчик для дітлахів, а для дорослих - місце зустрічей. Яскраве свідчення того, скільки може змінити один-єдиний день спільної праці.