Розчарування в Ріо-де-Жанейро

Цієї п'ятниці, 22 червня, у Ріо-де-Жанейро завершується міжнародна конференція ООН зі сталого розвитку. Підсумкова декларація саміту була готова з самого початку, натомість простору для дискусій не було. На думку німецького міністра з питань розвитку Дірка Нібеля, склянка виявилася наполовину повною. «Я дуже задоволений, що в заключному документі міститься те, що особливо цікавить Німеччину: взаємозв'язок між водою, енергопостачанням, забезпеченням продовольством. Але ми б бажали, щоб було знайдено більше спільного у справі інституційних реформ, у процесі узгодження цілей тисячоліття, а також планів сталого розвитку».

Декларація обсягом 50 сторінок під назвою «Майбутнє, якого ми прагнемо», називає однією з найважливіших цілей майбутнього боротьбу з бідністю. Крім того, у тексті йдеться про економічну модель, відзначену дбайливим ставленням до ресурсів, а також про розвиток цілей сталого розвитку до 2015 року. Однак у документі бракує чітких цілей і часових рамок, нарікають критики.

Політики не усвідомлюють реальності

Немає готовності серйозно на політичному рівні підходити до питання майбутнього світу, ставить діагноз голова німецької природозахисної організації BUND Губерт Вайґер. Знищення лісів, спустошення морів, зникнення видів тварин і рослин не лише не зменшилося в масштабах, а лише посилилося упродовж останніх 20 років. Мільярди людей у всьому світі голодують. «У такій ситуації ухвалити документ, який лише зводить докупи те, що вже колись ухвалювалося, вказує на те, що драматизм ситуації недооцінюють. А також, що домінує економічне мислення, яке не переймається довготривалими наслідками».

Більше зусиль Європи - природоохоронні організації заявляли про таке бажання ще до початку конференції. Але «ані ЄС, ані ФРН досі не взяли на себе лідерську роль», - зазначає Губерт Вайґер. Німецький уряд спільно з федеральним об'єднанням німецької індустрії, хоч і не в межах офіційної політичної програми, але розповідав про переваги Німеччини як промислового майданчика та про можливість моделі відмови від атомної енергії. «Є великі сподівання, що ця зміна енергетичного курсу може стати моделлю для інших країн світу. Зокрема, для держав, що розвиваються, та для нових індустріальних країн,які хочуть розвивати чисте, доступне та екологічне енергозабезпечення», - підбиває підсумки німецький міністр з питань довкілля Альтмаєр. Він бачить метою створення конкурентоспроможної структури, «яка зробить індустріальну Німеччину стійкою до криз у майбутньому».

Зелена економіка

Тоді коли природозахисні об'єднання та ліві уряди відхиляють концепцію «зеленої економіки» як продовження капіталізму під екологічним покривом, сама собою почалася дискусія щодо нового визначення зростання в економіці. «У майбутньому теж буде зростання», - наголошує Кайо Кох-Везер, колишній фінансист, котрий нині працює консультантом для Deutsche Bank. «Природні ресурси нашої планети обмежені. Але це мусить призводити не до меншого зростання, а до більш ефективного використання ресурсів», - вважає він.

Лише коли індустріальні країни зменшать обсяги використання сировини для держав, що розвиваються, а також для нових індустріальних країн з'явиться можливість для досягнення матеріального добробуту, продовжує свою думку Губерт Вайгерт. Однак, на його погляд, декларація з конференції у Ріо-де Жанейро робить однобоку ставку на економічне зростання замість того, щоб вимагати від індустріальних країн обмежень.

Захист клімату, реформа інституцій ООН, цілі сталого розвитку – лише деякі з тем, що не були конкретно сформульовані в Ріо-де-Жанейро. Для міністра з питань розвитку Дірка Нібеля – це не привід для розчарування. «Ми тепер повинні визначити для себе амбітні цілі, у сподіванні, що інші теж так робитимуть», - каже політик.