Український екс-депутат Крючков вийшов з німецької тюрми

Розшукуваний Національним антикорупційним бюро України (НАБУ) колишній депутат Верховної Ради від Блоку Юлії Тимошенко Дмитро Крючков у четвер, 17 травня, вийшов з в'язниці Мюнхен-Штадельгайм під заставу. Про це Deutsche Welle повідомили у Генеральній прокуратурі Мюнхена, яка координує питання екстрадиції Крючкова за запитом України. Крючков був затриманий 14 квітня на німецько-австрійському кордоні на підставі міжнародного ордера на арешт. Таким чином, українець провів у в'язниці більше місяця.

100 тисяч євро застави

За даними прокуратури, Крючков вийшов на волю до завершення судових процедур під заставу у 100 тисяч євро. Крім того, українець здав закордонний паспорт і підписав зобов'язання не залишати межі Німеччини. Мюнхенська прокуратура вже отримала необхідні для екстрадиції документи, які невдовзі буде скеровано до суду.

Адвокат Крючкова Ульріх Ціґерт (Ulrich Ziegert) у розмові з DW зазначив, що захист поки не ознайомлений з докладним обґрунтуванням запиту на екстрадицію. Ціґерт заявив, що його підзахисний у суді оскаржуватиме передачу українському правосуддю. "Те обґрунтування, яке Україна надала до ордеру на арешт, сповнене суперечностей і не має сенсу. Це не підпадає під жодні положення німецького кримінального законодавства", - зазначив адвокат. Ціґерт вказує на те, що Крючков не був посадовою особою компанії, розтрату майна якої йому закидають, а "був лише її клієнтом".

У чому звинувачують екс-депутата

Національне антикорупційне бюро звинувачує Крючкова у створенні "корупційної схеми". Як повідомили раніше DW у прес-службі НАБУ, "схема" завдала державній компанії збитків на загальну суму понад 346 мільйонів гривень. За даними слідства, очолюваний Дмитром Крючковим холдинг "Енергомережа" з кінця 2015 року на незрозумілих з комерційної точки зору засадах отримував від державних енергокомпаній право вимагати борги приватних промислових підприємств.

Зокрема, як повідомляли українські ЗМІ з посиланням на інформацію з судових реєстрів, "Запоріжжяобленерго" поступилося на користь компанії Крючкова правом вимагати 112 мільйонів гривень боргу у "Запорізького титано-магнієвого комбінату", співвласником якого був Дмитро Фірташ. За інформацією видання "Українська правда", комбінат, згідно з умовами договору, мав сплатити "Енергомережі" лише 30 мільйонів гривень. Решту боргу - понад 82 мільйони - компанія Крючкова комбінату Фірташа просто "вибачила". Державне "Запоріжжяобленерго" залишилося ні з чим.

"Російський слід" у справі Крючкова

Адвокат Крючкова називає кримінальне переслідування свого клієнта політично мотивованим. З посиланням на слова підзахисного, Ціґерт стверджує, що за "сфабрикованою" справою стоїть бажання президента України Петра Порошенка усунути Дмитра Крючкова з енергетичного бізнесу. "Діяльність обвинуваченого суперечила бажанню влади відрізати окуповані території на сході України від постачань електроенергії", - заявив адвокат у розмові з DW. Водночас в оприлюдненій НАБУ інформації про справу Крючкова жодних згадок про поставки електроенергії з Росії немає.

Натомість відомо, що компанія Крючкова "Енергомережа" намагалася організувати поставки електроенергії з Росії. Зокрема, за інформацією агенції "Інтерфакс-Україна", міністерство енергетики та вугільної промисловості України у листопаді 2014 року погодило заявки компанії "Енергомережа" на імпорт російської електроенергії. Видання "Наші гроші", посилаючись на результати власного розслідування, стверджувало, що куплена у Росії компанією Крючкова електроенергія призначалася споживачам окупованої частини Донецької і Луганської областей. 

Політичний притулок у Росії

Яке би призначення насправді не мали поставки електроенергії з Росії, показовим є те, що сталося після втечі Дмитра Крючкова з України. Поки він переховувався від правоохоронних органів, він отримав політичний притулок у Росії. Про це DW повідомив адвокат українця Ульріх Ціґерт.

До речі, Ціґерт вважається одним з найкращих німецьких адвокатів у кримінальних справах економічного характеру. У період між 2001 і 2006 роками він був захисником українців Віктора Жердицького та Ігоря Діденка, яких звинувачували у розкраданні через підконтрольний їм "Градобанк" чотирьох мільйонів німецьких марок, призначених колишнім "остарбайтерам". Спершу німецький суд засудив українців до кількарічного ув'язнення. Однак у Федеральному суді Ціґерту вдалося домогтися виправдання Діденка і Жердицького. Кількома роками пізніше Ігор Діденко з ініціативи тодішнього глави уряду Юлії Тимошенко став заступником голови "Нафтогазу".