Толерантний Львів

Львів - місто толерантне, однак у бізнесі все ж таки інколи можна спостерігати поділ за мовною ознакою. Особливо це відчувається в сфері послуг. Тут переважно спілкуються українською, розповів у розмові з Deutsche Welle голова Асоціації роботодавців Львівщини Зиновій Бермес, адже клієнти можуть зробити зауваження, що буде неприємно для самого працівника. Але про якусь мовну дискримінацію він навіть і чути не хоче.

Це підтверджує й підприємниця Олена Дороніна. У Львові вона утримує перукарню. Відповідаючи на запитання Deutsche Welle, жінка визнала, що їй байдуже якою мовою спілкуються її працівники між собою або вдома. Водночас власниця перукарні уточнила: «З клієнтами дівчата говорять українською, бо були випадки, коли люди дратувалися, що майстер звертався до них російською, але це поодинокі моменти, переважно від старших чоловіків».

Українську можуть вивчити й росіяни

До речі, Олена Дороніна - росіянка. Однак російськомовне походження їй не завадило вивчити українську. І вона не є якимось винятком. «В моєму колективі працює вісім жінок, двоє з них - етнічні росіянки, які в побуті й з колегами спілкуються винятково російською. Але беручи їх на роботу я навіть не знала, що вони російськомовні. Зі мною вони говорили українською», - каже Олена Дороніна.

Щоправда асимілювалися далеко не всі росіяни. Як розповіла Deutsche Welle голова Асоціації культури й освіти «Російський дім» Тетяна Швецова, національне піднесення початку 90-х років змусило багатьох, хто не хотів вивчати українську, залишити Львів. В ті часи поїхало й чимало її колег. Жінка, яка є педагогом за освітою, згадує, що не всі російськомовні вчителі погоджувалися викладати лише українською. Тетяна Швецова лишилася: «Було не просто, але тепер знаю мову». Жодних конфліктів на національному ґрунті вона не пригадує.

Порятунку потребує українська

Попри те, що сфера послуг у Львові, як правило, україномовна, в місті є вдосталь бізнесменів, які спілкуються винятково російською. «І це не шкодить процвітанню їхнього бізнесу», - запевняє голова Асоціації роботодавців Львівщини. Зрештою, каже Бермес, мова у Львові ніколи не була перешкодою для працевлаштування, а радше перевагою, з огляду на спрямованість міста в розвитку ІТ-технологій та туризму.

Враховуючи таку ситуацію, Тетяна Швецова критично оцінила новий мовний закон. «Це не що інше як передвиборчі «маневри» політиків», - переконана вона. На її думку, проблема з російською загалом надумана. «Скажу більше, ситуація з російськими школами у Львові краща, ніж у Києві. У місті є п’ять повністю російських шкіл, бракує лише садочків», - зазначила Швeцова. Як не дивно, але порятунку потребує саме українська мова, вважає голова асоціації «Російський дім», бо нині надто багато львів’ян вже говорять суржиком