Румунські лікарі масово виїздять за кордон

Лікарня в невеликому румунському містечку. Дев'ята година ранку. Отоларинголог Істван Фодор обстежує хлопчика, котрий не чує на одне вухо. Фодор прийматиме пацієнтів до 18 години, після цього він відвідує вдома тих хворих, від кого надійшли виклики. Нині у лікаря вийде 15-годинний робочий день. Нічого незвичного, розповідає лікар:

«На все містечко лише троє лікарів-отоларингологів. Це майже відповідає нормі. На нас припадає сто тисяч жителів міста і прилеглих до нього районів. Але це важко. У нас задовгий робочий день. Крім того, коли один з нас захворіє, тоді двом іншим доводиться працювати більше».

Однак ситуація Фодора не є найгіршою у порівнянні з іншими колегами–медиками. У Румунії нині тисячі відкритих вакансій для лікарів. Медиків бракує не лише в маленьких регіональних лікарнях, а й у великих університетських клініках у найбільших містах країни.

Розповідає чиновниця місцевого медичного відомства Гійонгій Тарр: « Хто володів іноноземними мовами, той після 1990 року виїхав за кордон. Хто знав лише угорську, якою тут говорить національна меншина, той виїхав працювати до Угорщини. Нині в нашому регіоні бракує близько половини всіх лікарів. З 450 робочих місць 220 залишаються вакантними. Це означає, що той, хто працює, мусить працювати за двох».

Після того, як Румунія приєдналася до ЄС, проблема нестачі медичного персоналу набула небаченого масштабу. Не дивно, адже серед проблем галузі називають корупцію, погану інфраструктуру, брак сучасного обладнання, мізерну платню. Як правило, молоді лікарі, не бажаючи пристосовуватися до таких умов, масово виїздять працювати до країн Західної Європи. Насамперед, до Німеччини. Аби якось зупинити втечу лікарів, влітку минулого року влада збільшила зарплатню медичного персоналу майже на 50 відсотків. Але цей крок не спонукав румунських лікарів масово повернутися додому. Поки є лише поодинокі випадки.

НН/ Deutschlandfunk

Редактор: Євген Тейзе