"Бідний родич" українського уряду

У квітні 2016 року в новопризначеному уряді Володимира Гройсмана несподівано заявили про "необхідність оперативного реагування на проблеми та загрози, викликані АТО та окупацією Криму". Тоді - після двох років збройного конфлікту на Донбасі - було вирішено створити нове міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб (МТОТ). На нове відомство, що розпочало роботу 20 квітня 2016 року, поклали завдання термінового формування державної політики щодо реінтеграції непідконтрольних Києву територій та розбудови миру. "Краще пізно, ніж ніколи", - говорили тоді опитані DW експерти. 

У річницю створення МТОТ звітує на своєму сайті про "набуття функціональної спроможності" - майже весь минулий рік пішов у відомства на розробку підзаконних актів, що регулюють його роботу та підбір персоналу. "Я був би неправим, якби стверджував, що нам все вдалося, - підбиває підсумки року роботи у розмові з DW заступник міністра Георгій Тука. - Але ж у нас і не було досвіду створення міністерства з нуля".

Міністерство миру

Створюючи нове міністерство, уряд та пропрезидентська більшість у парламенті чи не в першу чергу орієнтувались на іноземних партнерів та міжнародні організації, впевнена координаторка юридичного напрямку благодійної організації "Схід-SOS" Олександра Дворецька. "Для отримання міжнародної допомоги їм треба було показати, що влада налаштована на мирне врегулювання конфлікту, на повернення мешканців непідконтрольних територій. Українські громадські організації, тоді сприйняли це як однозначно позитивний поворот у політиці", - згадує вона.

Джерело DW в керівництві однієї з організацій системи ООН, що працює на Донбасі, підтверджує, що для гуманітарних місій створення єдиного органу, відповідального за держполітику щодо непідконтрольних територій, було важливим сигналом. "Ми маємо координувати свою роботу на Сході з офіційним урядом. Але до створення міністерства це було вкрай важко - у держави не було єдиного бачення майбутнього регіону", - пояснює співрозмовник DW.

Говорячи про розробку державної політики, Георгій Тука називає основним результатом роботи міністерства так звану "стратегію реінтеграції Донбасу" - план заходів, затверджений урядом в січні цього року. Документ містить перелік кроків по боротьбі з корупцією на блокпостах, врегулюванню господарської діяльності на неконтрольованій території, забезпеченню мешканців цих територій товарами першої необхідності та можливістю отримувати соціальні і адміністративні послуги.  

"Це все, безумовно, позитивна програма для переселенців і тих, хто змушений лишатися у "республіках". Однак чи можна назвати це повноцінною держполітикою?" - питає Олександра Дворецька.

Втім, це чи не єдиний документ, розроблений міністерством, що офіційно набув чинності. Подібний план заходів щодо Криму й досі залишається в статусі проекта. Щоправда, Георгій Тука записує у актив МТОТ ще й підписані минулого тижня президентом законопроекти про спрощення реєстрації та пільгове житло для переселенців. Однак визнає - міністерство не писало їх самостійно, а лише брало участь у робочій групі. "В нас у штаті всього чотири юристи, ми нічого повністю не робимо самі", - скаржиться чиновник.

Боротьба за допомогу

Наразі в МТОТ працює 85 осіб, його бюджет на 2017 рік складає 25,3 мільйона гривень. За словами Туки, цих грошей ледь вистачає на зарплати та оренду кількох кабінетів в центрі Києва.

"Рік тому міністерство хизувалось, що його основний офіс буде на Донбасі. І що? Сьогодні в Донецькій області від нього працює одна людина, яку ми майже не бачимо. Яка тут може бути ефективна робота?" - обурюється перший заступник голови Донецької обласної військово-цивільної адміністрації (ВЦА) Євген Вілінський.

Про конфлікт між МТОТ та обладміністраціями на місцях у останні місяці згадує багато співрозмовників DW, припускаючи, що його причина полягає у боротьбі за контроль над мільярдами гривень, які мають спрямовуватись на відбудову Донбасу.

Зокрема, в середині минулого року Донецька та Луганська області внаслідок бюджетного перерозподілу отримали загалом додатково 3,6 мільярда гривень на затверджені проекти з відновлення інфраструктури та житла. Пізніше міжвідомча перевірка виявила, що до кінця року місцеві адміністрації встигли витратити відповідно лише 5 та 14 відсотків з отриманих сум, що на думку МТОТ свідчить про їх неефективність як розпорядників коштів.

Євген Вілінський, своєю чергою, нагадує, що міністерство та його попередник - Держагенство з відновлення Донбасу - уже півтора роки не можуть домогтися прийняття державної цільової програми відновлення та розбудови миру. Оприлюднений проект програми передбачає витрати вже в 48,7 мільярда гривень протягом 2017-2020 років.

Майже половина з цих коштів має надійти від міжнародних донорів через спеціальний "Фонд багатьох партнерів", який міністерство анонсувало ще під час свого створення. Георгій Тука обіцяє, що фонд почне працювати уже у найближчий місяць. "Це гроші, за які я поручився перед західними партнерами моїм ім'ям. І дозволю витрачати їх лише тим людям, яким довіряю", - заявив він DW.

Мирний план програє?

Конфлікт МТОТ і ВЦА призвів до майже повного припинення комунікацій між ними, стверджує народний депутат з Краматорська Максим Єфімов (фракція "Блоку Петра Порошенка"). "Через це, не маючи достатньо людей на місцях, міністерство втрачає зв'язок з регіоном, не розуміє потреб місцевих громад, хоча мало б стати голосом Донбасу в уряді", - скаржиться він, наводячи як приклад випадок з новорічними поправками міністерства фінансів до Податкового кодексу, які серед іншогопозбавили місцеві бюджети у "сірій зоні" надходжень від плати за землю . Міністерство тоді навіть не брало участі в обговорені документа.

"Це не єдиний випадок, коли з МТОТ в уряді не рахуються, - зазначає Олександра Дворецька. - У проекті того ж "Плану заходів…" був пункт про поновлення соцвиплат та пенсій. Але ми всі знаємо позицію мінфіну та мінсоцполітики  - вони його виключили".

Георгій Тука визнає, що у Кабінеті міністрів немає єдиної думки щодо політики відносно Донбасу, але своїх супротивників не називає. "Це цілком робочі моменти. Є прихильники більш жорстких заходів: і в уряді, і в суспільстві загалом", - розмірковує він.

Та найбільшими противниками міністерства за останні місяці стали патріотичні опозиційні фракції парламенту. Так, віце-спікерка Оксана Сироїд (фракція "Самопомочі") у лютому вимагали відставки міністра Вадима Черниша, називаючи "стратегію реінтеграції Донбасу" ледь не державною зрадою через те, що вона покладає на уряд відповідальність за мешканців "республік". "Самопоміч" розробила власний законопроект про окуповані території, в якому пропонувала припинити будь-які зв'язки з "ДНР" та "ЛНР".

Після кількох місяців важкого громадського обговорення комітет з питань регіонального будівництва врешті відхилив ініціативу минулого тижня. "Громадські організації наполегливо боролися, щоб цей законопроект зняти чи хоча б пом'якшити. А міністерство чомусь просто заявило, що воно його не підтримує і відсторонилося", - дивується Олександра Дворецька.

Врешті "Самопоміч", організувавши "цивільну блокаду" так званих республік, домоглася введення блокади офіційної, яка повністю суперечить державній стратегії реінтеграції. Георгій Тука і цього разу визнає, що з міністерством, відповідальним за держполітику щодо непідконтрольних територій, не обговорювалось ані рішення РНБО про припинення руху вантажів через лінію зіткнення, ані механізм його реалізації. "Давайте пам'ятати, що провина за цю блокаду лежить на сепаратистах, які захопили українські підприємства", - повторює він офіційну позицію.

На думку Максима Єфімова, МТОТ не завадили б керівники, здатні більш активно відстоювати "мирний план" в уряді та парламенті. Однак, Олександра Дворецька вважає що будь-кому буде важко добитися більшого політичного впливу в рамках цього уряду. "Вони так і не стали головним "міністерством миру”, а більш схожі на бідних родичів, як і переселенці, якими мають опікуватись”,- зазначає правозахисниця.