1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Саміт Великої двадцятки

Генрік Беме, Володимир Медяний4 вересня 2013 р.

Саміт Великої двадцятки, який цього тижня відбудеться в Санкт-Петербурзі, затьмарено сирійським конфліктом і охолодженням відносин між США і Росією.

https://p.dw.com/p/19akx
Саміт Великої двадцятки: між Сирією і фінансовими ринками
Саміт Великої двадцятки: між Сирією і фінансовими ринкамиФото: picture-alliance/dpa

Президент Росії Володимир Путін не пожалів ані грошей, ані зусиль, аби забезпечити максимальний комфорт учасникам саміту Великої двадцятки. Форум розпочинається в четвер, 5 вересня. Костянтинівський палац на березі Фінської затоки дозволяє ідеально відгородитись від демонстрантів. Журналістів доставлятимуть на місце події з Санкт-Петербурга на катерах.

Між бажанням і дійсністю

Попри всі старання з боку організаторів, учасникам зустрічі провідних індустріальних країн і країн, що розвиваються, навряд чи вдасться уникнути гарячих проблем, які зовсім не налаштовують на гармонію. Безперечно, серед головних тем буде сирійський конфлікт, хоча це питання офіційно й не винесено на порядок денний.

Навіть Путін тим часом погодився з тим, що цю проблему слід було б обговорити. Однак досі не зрозуміло, чи зустрінуться під час саміту віч-на-віч Путін і президент США Барак Обама. Відносини між Вашингтоном і Москвою відчутно охололи після скандалу навколо викривача й колишнього співробітника американських спецслужб Едварда Сноудена, якому Росія надала тимчасовий притулок.

Демонстрантам до місця саміту не дістатись
Демонстрантам до місця саміту не дістатисьФото: Russian Presidency of the G20

Економічні питання в центрі уваги

Водночас учасники саміту Великої двадцятки постійно наголошують, що їхні зустрічі - а це буде вже восьма - є не зовнішньополітичними, а передусім економічними форумами. Цього разу в першу чергу планується підбити підсумки реформування фінансових ринків. Адже до першої зустрічі представників Великої двадцятки підштовхнула фінансово-економічна криза, яка розпочалася з банкрутства американського банку Lehman Brothers рівно п'ять років тому.

Державні та урядові лідери країн, які входять до складу Великої двадцятки, можуть бути цілком задоволені реформаторськими перетвореннями на фінансових ринках, які започаткували 2009 року.

Стабільніші фінансові ринки

Мартін Фауст з франкфуртської Школи фінансів і менеджменту переконаний, що тут вдалося досягти певних успіхів. У розмові з DW він звернув увагу, зокрема, на той факт, що банки тепер краще забезпечені власним капіталом, ніж раніше. Водночас він піддав критиці, що деякі банки залишаються занадто великими. Якщо такий фінансово-кредитний інститут опиниться в складному становищі, тоді рятувати його знову доведеться за державний рахунок, а значить за гроші платників податків.

Також Свен Ґіґольд, антиглобаліст і депутат Європарламенту від Зелених, констатує досягнення певної прозорості у функціонуванні фінансового сектору. Однак остаточно відвернути загрозу, на його думку, ще не вдалось. "Ми й надалі продовжуємо сидіти на тому самому борговому пузирі, що може призвести до небажаного розвитку на тій чи іншій ділянці", - каже Ґіґольд.

Попри комфортні умови, учасникам саміту доведеться говорити не лише про приємне
Попри комфортні умови, учасникам саміту доведеться говорити не лише про приємнеФото: picture-alliance/dpa

Про заборгованість більше не дискутують

Про необхідність скоротити рівень заборгованості учасники саміту Великої двадцятки говорили ще 2010 року в Торонто. Але на цій ниві досягнуто ще небагато. Винятком є тільки Німеччина, яка, однак, постійно вимушена виправдовуватись за свою занадто жорстку політику економії.

Але ця тема навряд чи порушуватиметься в Санкт-Петербурзі. Швидше за все йтиметься про турбулентні економічні події в таких нових індустріальних країнах, як Індія та Бразилія. Крім того, планується ухвалити ініціативу, спрямовану на запобігання ухиленню від сплати податків з боку великих міжнародних концернів.

Отже, учасникам саміту Великої двадцятки буде про що поговорити. А щоб ніхто не заважав працювати, у Росії не лише максимально обмежили право на проведення демонстрацій, але й вдалися до надзвичайних заходів безпеки. У Санкт-Петербурзі навіть тимчасово закрили міжнародний аеропорт.