Саміт ООН зі зміни клімату: що запропонує Україна?

Як повідомили Deutsche Welle в Нацекоінвестагентстві (НАЕІ), офіційний Київ бере на себе зобов’язання щодо такого рівня викидів парникових газів, який на період до 2020 року не перевищуватиме 80% від рівня базового 1990 року. Але за умови збереження міжнародних проектних (наприклад, проекти спільного впровадження) та ринкових механізмів (наприклад, емісійна торгівля). Керівництво Нацекоінвестагентства наголошує, що сторони мають досягнути єдиної і цілісної угоди з визначеними юридичними зобов’язаннями усіх без винятку сторін. Якщо ж так не станеться, Україна виступатиме за продовження дії Кіотського протоколу на 3-5 років. Як уточнює прес-секретар відомства Ілона Заєць, ця позиція ще не є остаточною для саміту у Канкуні, до середини листопада триватиме обговорення.

Більша відкритість

Експерт зі зміни клімату й член робочої групи громадських організацій зі зміни клімату Ірина Ставчук каже, що Нацагенство в ці дні вперше за кілька років надає можливість висловитись і незалежним експертам: «Ми можемо підтвердити, що нове керівництво в НАЕІ більш відкрите до розмов з громадськими організаціями. Цього року вже були дві зустрічі з громадськістю, на яких була нагода обмінятись думками щодо позиції України на міжнародних переговорах і стану реалізації національних програм зі зміни клімату».

Можна й менше, якщо будуть гроші

Ставчук називає нинішню позицію такою ж, як була представлена Україною на саміті у Копенгагені минулого року. Єдине нове – з'явилась заява, що Україна готова збільшувати зобов’язання за умов використання достатніх фінансових та стимулюючих інструментів для реального сектору України для впровадження енергозберігаючих технологій та проведення модернізації. Еколог пояснює появу заяви тим, що, на її думку, Україна не хоче й надалі виглядати державою з найгіршою позицією серед розвинених країн. «Ми привітаємо, якщо Київ змінить позицію в бік зменшення викидів парникових газів, тому що нинішня мета не має насправді жодного економічного обгрунтування і не є політично доцільною» - наголошує Ставчук.

За її словами, невідомо які стимулюючі механізми мають на увазі в НАЕІ, якщо Україна вже має два таких центральних механізми, які повинні стимулювувати – спільного впровадження і міжнародної торгівлі квотами. «Зараз інші механізми для України, яка входить в групу індустріально розвинених країн на міжнародних переговорах не обговорюються», - розповідає еколог, яка спостерігатиме за переговорним процесом у Канкуні.

Розвинені, але не дуже

Ще Україна наполягатиме, що за нею має бути збережений особливий статус країни з перехідною економікою. Ірина Ставчук пояснює, що це робиться, щоб не мати будь-яких фінзобовязань, як-от внески до Кліматичного фонду на проекти адатації та скорочення викидів у бідних країнах. Так, передбачається, що наприклад передача технологій стосуватиметься й України, але не щоб Україна ділилась, а їй передавали технології. Водночас експерт наголошує, деякі фінансові механізми стосуватимуться всіх країн переговорного процесу, як наприклад, плата за авіарейси та морські перевезення. «Україна хоче бути в групі індуастріально розвинених країн, будучи зі статусом перехідної економіки, щоби отримувати квоти, які потім продавати, але не мати жодної відповідальності як індстріальна розвинена країна» - вважає еколог.

На критику перший заступник голови Нацекоінвестагентства Іван Варга відповідає так: «На тлі таких країн як Китай, Індія, США, які створюють понад 50% загальносвітових викидів парникових газів, і не взяли на себе достатніх юридичних зобов’язань щодо зменшення викидів, Україна за власної ініціативи ставить перед собою завдання, котре спроможна виконати».

Автор: Ольга Веснянка
Редактор: Роман Гончаренко