Саміт у Копенгагені: на завершення - заклики і хаос

Безпосередньо перед завершенням копенгагенського саміту представники 25 провідних індустріальних країн і держав з перехідною економікою все ж таки зуміли порозумітися щодо тексту спільної політичної заяви. В документі записано, що не можна допустити підвищення температури на планеті більше, ніж на два градуси.

Однак у заяві, яка не має жодної юридичної сили, не прописано, яким чином досягається така мета. Країнам надано час до грудня 2010-го року, коли має відбутися наступний кліматичний саміт у Мексиці, представити конкретні національні цілі скорочення обсягів викиду СО2 в атмосферу. Перед тим у травні в Бонні відбудеться підготовчий саміт.

Водночас копенгагенська заява містить обіцянки про надання фінансової допомоги країнам, що розвиваються, в боротьбі з потеплінням клімату. До 2012-го року Європейський союз виділить з цією метою загалом 10,6 мільярдів доларів. США і Японія пообіцяли 3,6 мільярдів і одинадцять мільярдів доларів.

Стримана реакція політиків

Невдовзі після досягнення домовленостей президент США Барак Обама полишив Копенгаген. Він привітав компроміс, але водночас визнав, що цього замало для захисту клімату. За його словами, таку заяву можна розглядати лише як проміжний крок на шляху до повноцінного договору. Канцлер Німеччина Анґела Меркель зауважила, що їй було не легко підтримати такий документ. Але, на її думку, було б гірше, якби переговори завершилися без жодного результату. «Ми зробили один крок, хоча хотілося б просунутися значно далі».

Також федеральний міністр довкілля Німеччини Норберт Рьоттґен продемонстрував стриманість в оцінці документу: «Нам важливо залучити до захисту клімату США і Китай, які спричиняють найбільше викидів парникових газів, тому ми вимушені йти на компроміс, навіть якщо це складно». Китаю він закинув, що той фактично заблокував досягнення значно вагоміших результатів.

З масивною критикою виступили громадські екологічні організації. Greenpeace заявила, що результати форуму розчаровують. «Міжнародна кліматична політика опинилася перед горою уламків», - зауважила євангельська гуманітарна організація «Хліб для світу». На думку голови екологічної спілки «Friends of the Earth International» Нніммо Бассей, результат форуму – це «катастрофа для найбідніших країн».

Пристрасті на останньому засіданні

Однак на ранок суботи ще не було зрозуміло, чи таку суперечливу компромісну заяву взагалі підтримає пленум копенгагенського саміту. На завершальному пленарному засіданні в ніч на суботу розгорілися палкі дебати з частково хаотичними сценами. Передусім Судан, Куба, Венесуела, Болівія та острівна держава Тувалу відмовляються підтримувати текст заключної заяви, яка не містить жодних конкретних вимог стосовно викидів СО2.

При цьому критика пролунала і в зв'язку з тим, що текст розроблявся у вузькому колі окремих держав, а не на робочих зустрічах усіх учасників конференції. Делегат від Венесуели порівняв це з «державним переворотом» проти принципів Об'єднаних Націй. Делегат від Болівії розгледів «диктаторські» методи в тому, як делегатам представили тест для голосування. Подібні заяви можна було почути й від представників Куби й Нікарагуа.

Оскільки на форумах ООН діє принцип одностайності, цілком імовірно, що заключна заява може залишитися не ухваленою. Міністр довкілля Великобританії Ед Мілібенд уже звернув увагу на те, що в такому разі не надійде й багатомільярдна допомога на боротьбу з потеплінням, яку країнам, що розвиваються, пообіцяли індустріальні держави. В суботу вранці пленарне засідання довелося перервати, аби керівництво форуму змогло запропонувати делегатам інший спосіб голосування.

Володимир Медяний/dpa/AFP