Саміт ЄС: оборона, військова інтеграція, "Північний потік-2"

Безпека і оборона, криза біженців, Brexit - ось головні теми чергового саміту ЄС 22-23 червня в Брюсселі. Лідери Євросоюзу мають намір, зокрема, розпочати процес реформування європейської системи надання притулку та домовитися про створення спільного оборонного фонду.

Очікується також, що на саміті буде ухвалене рішення про продовження режиму санкцій щодо Росії, який був запроваджений у відповідь на анексію Криму і підтримку Кремлем проросійських сепаратистів на Сході України. Ще однією темою обговорення може стати проект подвоєння потужностей Північноєвропейського газопроводу "Північний потік-2".

Світ навколо Європи стає дедалі менш безпечним

Розповідаючи журналістам про порядок денний саміту, представник Єврокомісії заявив, що вкрай важливою вважає саме сферу безпеки і оборони.

На тлі сучасних зовнішніх і внутрішніх загроз, вважають в Брюсселі, європейцям слід подолати наївність і не думати, що кожен поодинці здатний гарантувати свою безпеку. "І в сфері оборони, і в тому, що стосується підвищення рівня внутрішньої безпеки, нам необхідно масивно нарощувати зусилля", - переконаний високопосадовець Єврокомісії.

Особливо актуальною ця тема стала після вступу на посаду нового президента США, який поставив під сумнів американські гарантії безпеки для Європи. Брюссель непокоїть і непередбачуваність російського президента. Але не лише Дональд Трамп і Володимир Путін спонукали ЄС зайнятися зміцненням власної оборони.

Робота в цьому напрямку почалася ще кілька років тому, коли в Євросоюзі зрозуміли, що в сучасному світі недостатньо, як раніше, володіти одною лише так званою "м'якою" силою - soft power. "У ЄС - величезна soft power, - пояснює брюссельський чиновник. - Але в 2017 році цього замало, треба зміцнювати і hard power ("жорстку" силу. - Ред.)".

Така стратегія, додав він, - це не стільки відповідь на політику тих чи інших закордонних лідерів, скільки на загальні глобальні зміни, які свідчать про те, що світ навколо Європи стає все менш безпечним, а глобальна система світоустрою тріщить по швах. У такій ситуації, кажуть в Брюсселі, Європа "повинна бути на висоті своєї ролі в світі і своєї відповідальності".

ЄС на шляху до оборонного союзу

Для початку в Євросоюзі з ініціативи Єврокомісії буде створений європейський оборонний фонд - European Defence Fund. Мета - підвищити коефіцієнт корисної дії оборонних витрат європейських країн.

В Європі, нарікає чиновник з Брюсселя, існують 178 різних систем озброєнь - танки, літаки, гармати і кулемети, а в США, де набагато більший оборонний бюджет, - лише 30. З європейського фонду фінансуватимуться науково-дослідні і дослідно-конструкторські розробки систем озброєнь майбутніх поколінь та їх спільні закупівлі.

З поточного бюджету ЄС на такі цілі заплановано витратити до 2020 року 90 мільйонів євро на дослідження і ще півмільярда - на розробку. Це, як сподіваються в Брюсселі, дозволить створити до кінця поточного десятиліття два-три прототипи нових виключно європейських систем озброєнь. Почнуть, за деякими даними, з європейського безпілотника, який би відповідав вимогам часу. Надалі, тобто після 2020 року, Єврокомісія планує збільшити щорічні витрати фонду European Defence Fund до 500 мільйонів євро на військово-технічні дослідження і до 5 мільярдів - на розробку військової техніки.

Паралельно Євросоюз має намір поглиблювати так зване "постійне структурне співробітництво" - Permanent Structured Cooperation (PESCO) країн-членів у військово-політичній сфері. При цьому в Єврокомісії виходять з того, що деякі країни ЄС просунуться в цьому напрямку значно далі за інші. "Ми не хочемо, щоб нас гальмували найповільніші, нехай швидкі йдуть вперед і показують приклад", - говорить представник Єврокомісії.

Чим поповнювати арсенал ЄС?

Берлін підтримує ці плани Єврокомісії, більше того - він претендує на лаври першості. Представники Відомства федерального канцлера Німеччини нагадують про те, що не Брюссель, а міністри оборони ФРН і Франції ініціювали процес оборонної інтеграції, а також переконували в її необхідності партнерів з ЄС.

Що ж до європейського оборонного фонду і намічених витрат з нього, то це, як пояснив кореспонденту DW високопоставлений радник канцлерки Анґели Меркель, всього лише пропозиція Єврокомісії щодо створення інструменту фінансування. Але перш, ніж виділяти кошти на ті чи інші конкретні проекти, зауважив він, треба спільно вирішити, які потужності Євросоюзу потрібні, якими, власне, оборонними можливостями він повинен володіти.

При цьому Брюссель і Берлін єдині у думці, що нарощування європейських зусиль щодо підвищення обороноздатності не означає перетворення ЄС в альтернативу чи конкурента НАТО. Про європейську армію поки не йдеться, тим більше, з ядерною зброєю в її арсеналі.

Співпраця з НАТО, трансатлантичний вимір в сфері безпеки і трансатлантичні відносини залишаються і для ЄС в цілому, і для Німеччини зокрема, фундаментальними критеріями забезпечення безпеки Європи, говорять як в штаб-квартирі Євросоюзу, так і у Відомстві федерального канцлера.

Санкції і "Північний потік-2"

Увечері 22 червня в межах робочої вечері лідери ЄС будуть обговорювати і інші теми світової політики, зокрема, реалізацію мінських домовленостей.

Канцлерка Анґела Меркель (Angela Merkel) поінформує своїх партнерів із цього приводу, після чого саміт буде вирішувати, чи подовжувати санкції ЄС, запроваджені щодо Кремля у відповідь на анексію Криму і російську підтримку сепаратистів на Сході України. Зазвичай це формальна процедура. 19 червня Рада Євросоюзу вже повідомила, що санкції подовжать до 23 червня 2018 року. "Я виходжу з того, що санкції будуть продовжені", - заявив представник канцлерки на брифінгу для журналістів в Берліні  в середу, 21 червня.

Не виключено, що під час обговорення обмежень на зустрічі в Брюсселі можуть торкнутися іще однієї теми, яка безпосередньо зачіпає інтереси Росії, - проект газогону "Північний потік-2". Ставлення до нього у Єврокомісії та Берліна - різне.

У Брюсселі до подвоєння потужностей вже наявного газопроводу "Північний потік" ставляться в цілому негативно. Єврокомісія хоче отримати від глав держав і урядів країн ЄС мандат на ведення переговорів з Росією з тим, щоб в разі реалізації цього проекту були дотримані усі чинні в ЄС правові рамки, і щоб він нікому не завдав шкоди.

Берлін на "Північний потік-2" дивиться інакше, вважає, що це виключно комерційний проект і вирішувати його долю варто компаніям, які беруть в ньому участь. Саме через це уряд Німеччини не бачить необхідності давати Єврокомісії мандат на ведення переговорів.