Сварки і блокування: як у Раді запроваджували воєнний стан

Ініціатива президента Петра Порошенка про запровадження в Україні на 60 днів воєнного стану у відповідь на недільне захоплення російськими військовими трьох українських кораблів у Керченській протоці наразилась на гарячі дискусії і сварки у парламенті. В результаті глава держави був змушений обмежити термін цього правового режиму 30-ма днями і поширити його лише на прикордонні з Росією і Придністров'ям області. Депутати парламенту домоглися також відмови від відтермінування призначених на березень президентських виборів.

Блокування парламентської трибуни

Будівля українського парламенту ввечері у понеділок, 26 листопада, нагадувала розбурханий вулик. Народні депутати, які з'їхалися на заплановане на 16-ту годину позачергове засідання парламенту змогли відкрити його лише через сорок хвилин. А голосування за запровадження правового режиму воєнного стану відбулось лише за три з половиною години безперервних дискусій.

Спочатку президент України подав на затвердження парламенту проект свого указу про введення воєнного стану на всій території країни. Він збігався з недільною ухвалою Ради нацбезпеки і оборони (РНБО) про 60-денний строк цього особливого правового режиму. Але понад три десятки парламентарів переважно з фракцій Радикальної партії Олега Ляшка (РПЛ) і "Батьківщини" ще до початку засідання заблокували парламентські трибуну і президію. Сенс цієї акції був незрозумілим. Від Ляшка, який стояв за спиною спікера парламенту Андрія Парубія, було чути вимоги оголосити перерву і вигуки "ми представляємо думку мільйонів українських громадян".

Зрештою, Парубій зміг переконати блокувальників дозволити йому відкрити засідання і під скандування гасла "Перерва!", повідомити про виступи президента, прем'єр-міністра і начальника генерального штабу міністерства оборони України і одразу оголосити перерву на 10 хвилин для додаткових консультацій. В парламентських кулуарах однодумці Ляшка нарешті пояснили журналістам, що домагаються обговорення тексту президентського указу про запровадження воєнного стану. "Ми проти того, щоби запровадження воєнного стану стало актом самопіару президента. Парламент не є підрозділом президентської адміністрації, щоби просто затверджувати його акти", - заявив депутат від фракції РПЛ Юрій Чижмарь.

Вибори, бізнес і конституційні права

У відповідь заступник голови фракції Блоку Петра Порошенка (БПП) Олексій Гончаренко назвав демарш опозиційних фракцій "політичним шоу" і спробою зірвати ухвалення важливого рішення. А депутат від "Народного фронту" Ігор Лапін назвав вимоги РПЛ скоротити строк дії воєнного стану з 60 до 30 діб "утопією". "Це робиться для того, щоб не було можливості подовження цього терміну", - пояснив Лапін. Депутат від БПП Олександр Бригинець заявив, що блокувальники трибуни "увійшли в конфлікт" з національними інтересами України: "Вони розуміють, що голосувати (за воєнний стан - Ред.) треба, але не можуть цього зробити через певні економічні чи політичні інтереси. Тому й шукають, як не голосувати, але водночас і не понести репутаційних втрат", - сказав Бригинець.

Народні депутати від "Батьківщини" пропонували прибрати з тексту указу третій пункт про обмеження конституційних прав громадян. На їхню думку, він містить в собі "загрозу рейдерства бізнесу" і "надання президенту диктаторських повноважень". Представники "Опозиційного блоку" взагалі були налаштовані проти воєнного стану як "спроби президента зірвати вибори і узурпувати владу". 10-хвилинна перерва парламентського засідання розтяглася на три з половиною години. За інсайдерською інформацією, із закритих для преси кімнат парламенту, через зачинені двері кабінету голови Верховної Ради було чутно дискусію ради голів фракцій на підвищених тонах.

Ціна компромісу

Тим часом президент Порошенко залишив будівлю Верховної Ради і виступив з телезверненням до громадян. Він заявив, що змінив указ про запровадження воєнного стану терміном на 30 діб на всій території України з 9-ї години ранку 28 листопада. Він пояснив це загрозою вдирання російського війська на українські землі в Приазов'ї та Причорномор'ї. Порошенко пообіцяв відмовитись від повальної мобілізації і надмірного обмеження прав громадян. Але коли засідання парламенту нарешті почалося, стало зрозуміло, що президент готовий задовольнити ще й вимоги про обмеження цього правового режиму тільки тими областями, які прилягають до кордону з Росією та контрольованим Москвою Придністров'ям.

В результаті досягнутого компромісу запровадження воєнного стану на таких умовах підтримали 276 народних депутатів. Окремо парламент ухвалив постанову про проведення президентських виборів 31 березня 2019 року. Це пообіцяв парламентарям під час свого заключного виступу в Верховній Раді і сам Петро Порошенко. Блокувальники трибуни не приховували свого задоволення таким перебігом подій. А депутат від БПП Сергій Куніцин пояснив поступки президента запобіганням паніки в державі: "Щоби люди не почали розкуповувати продукти і не дорожчало пальне, щоби банки не обмежували зняття валюти. Багато людей не розуміють, чим воєнний стан відрізняється від війни", - сказав Куніцин.